Рецензія на фільм «Безжальний»
Найбожевільніша роль Рассела Кроу

29 липня 2020,  22:30 | Рецензії | Автор: Елена Стрельбицкая

Ви помічали, як сильно змінюється навіть найбільш спокійна людина, коли сідає за кермо? Як стресові ситуації на дорозі дратують і змушують матюкатися навіть тих, хто п'ять хвилин тому був втіленням ввічливості? Сидячи за кермом, деякі люди і зовсім думають, що вони невразливі, що вони все контролюють і завжди праві, навіть коли порушують правила дорожнього руху і наражають на небезпеку життя оточуючих. Одним з таких виступає головний герой психологічного трилера «Безжальний», у якого був дуже поганий день (і місяць, і рік). І тепер він готовий зірватися на першу незнайому жінку, з якою зіткнеться на дорозі...

Фільм Дерріка Борте «Безжальний» ґрунтується на сценарії Карла Еллсуорта, який написав такі відомі трилери 2000-х, як «Нічний рейс» та «Параноя». У стрічці «Нічний рейс» головній героїні довелося боротися з незнайомим психопатом, з яким їй не пощастило сісти поруч у літаку, а в «Безжальному» подібна історія відбувається на дорозі невеликого американського містечка, де мати-одиначка та її син стають ціллю розгніваного маніяка в пікапі у втіленні Рассела Кроу.

Історія про божевільного за кермом, народжена в голові Еллсуорта, частково натхненна реальними подіями, які ми кожен день спостерігаємо в новинах. Теракти, бійки, стрілянина, аварії, здається, що весь світ зійшов з розуму, і продуктом цього божевільного світу стає озлоблений на життя водій. Своє ім'я персонаж Кроу називає тут тільки один раз, і тоді це ім'я звучить настільки прозаїчним і буденним, що про нього одразу ж забуваєш. А потім протягом усього фільму молода мати Рейчел, на якій він зациклений, говорить про нього як просто про Чоловіка, який її переслідує. В цьому і полягає задумка сценариста, що таким психопатом може виявитися абсолютно будь-яка людина, яка дійшла до межі, більше не бачить в житті нічого хорошого і готова вибухнути від найменшої іскри. Яким би вигаданим він нам не здавався в даному фільмі, але варто після перегляду «Безжального» знову увімкнути новини, і там ви побачите дуже багато таких чоловіків, яких з дитинства в нашому шаленому світі вчать тому, що бути добрими – це слабкість, а бути агресивними і доводити силою свою думку – це круто. А потім за це розплачуються і вони самі, і ні в чому не винні люди, яким не пощастило опинитися на їхньому шляху.

При цьому егоцентричний Чоловік у втіленні Кроу звинувачує у всіх своїх бідах і проблемах всіх навколо і не вважає, що робить щось погане, й у цьому теж полягає ще одна з небезпечних проблем нашого суспільства. Людям простіше звинуватити у всьому уряд, боса, сусіда, своїх рідних чи вищі сили, перекласти на них відповідальність за своє життя, замість того, щоб шукати вихід зі складних ситуацій і прагнути до того, щоб самим зробити своє життя кращим. Адже біди наздоганяють кожного з нас без виключення. Мати-одиначка Рейчел, у якої колишній чоловік хоче забрати будинок, теж не живе щасливо і безтурботно, щоб там не здавалося Чоловікові. І в певний момент перед усіма нами – і перед тим Чоловіком, і перед Рейчел – стає дуже важливий вибір: перетворитися на монстра і мститись усім оточуючим чи навчитися жити далі. І стати хоч трохи добрішими до оточуючих, адже ніхто з нас не знає, з чим зараз доводиться справлятися чужій людині. Так що скільки б на екрані не було жорстокості, цей трилер багато говорить про проблему відсутності доброти до незнайомих людей і про те, як нам зараз її гостро не вистачає.

Якщо ви є прихильницею чи прихильником Кроу, то його роль в «Безжальному» ви точно не забудете. Від його героя тут не по собі, починаючи з першої сцени. Таким страшним, божевільним і жорстоким ви, мабуть, ще ніколи не бачили цього талановитого актора. Свій «Оскар» він отримав майже двадцять років тому за роль справжнього героя у фільмі «Гладіатор», який би ні за що не скривдив дитину, а в «Безжальному» він часом навіть нагадує Джокера з торішнього оскароносного трилера Тодда Філліпса. І під час цього фільму гнів і лють його Чоловіка вириваються назовні такими жахливими способами, що той Джокер відпочиває. Тому особливо вразливим дивитися на свій страх і ризик. Зате нерви собі полоскоче досхочу і потім ще деякий час будете оглядатися на навколишніх водіїв, щоб не зіткнутися на дорозі з таким Чоловіком, як Кроу.

Тим часом роль Рейчел виконує маловідома актриса Карен Пісторіус. Її героїня створена в традиціях жанру слешер, де першу частину фільму їй належить боятися і кричати, а потім вона нарешті бере себе в руки і вирішує дати маніякові відсіч. Незважаючи на такий штампований персонаж, Пісторіус дуже постаралася зіграти реальну матір, яка боїться за життя сина і готова на все, щоб зупинити божевільного, який їх переслідує. І хоча фінальній сцені далеко до добре поставлених бійок з хітових екшенів, результат сутички Чоловіка і Рейчел точно принесе вам задоволення.

Фільм Борте не можна назвати одним з кращих фільмів 2020 року, але якщо не чекати від «Безжального» багато і закрити очі на деякі проблеми сценарію, як постійні безглузді відмазки, щоб пояснити відсутність поліції, і повна безпорадність перед Чоловіком усіх, включаючи головну героїню (але тільки до сцени фінальної битви, де вона повинна перемогти), то цей трилер є досить захоплюючою поїздкою нашим божевільним світом, де люди раз у раз зриваються з ланцюга, і представляє важливий погляд з боку на нашу надмірну агресію. А таке варто побачити кожному, щоб задуматися над тим, до чого призводить наша злість, спрямована на оточуючих нас людей.

Так що будьте обережнішими на дорогах і не шукайте сварок з незнайомцями. Вони і зі знайомими людьми рідко закінчуються добре. Й будьте добрішими одне до одного в наш і без того божевільний час.

2475 

Написати коментар

Написати коментар...
Написати коментар...

Читайте також: