Рецензія на фільм «Дамбо»
Рімейк, який не зміг злетіти
Після неймовірного успіху «Аліси в країні чудес» було лише питанням часу, коли Disney знову вмовлять Тіма Бертона зняти для них черговий хіт. І ось нарешті вони зійшлися на тому, що режисер зробить рімейк знаменитого мультфільму «Дамбо», який вийшов в 1941 році і отримав премію «Оскар». Тільки на цей раз йому дали в чотири рази менше грошей (50 мільйонів доларів), що в принципі для Бертона не проблема, він іноді і меншим обходився, і за ці гроші режисер перетворив відносно скромну історію літаючого слоненя на черговий диснеївський блокбастер, переповнений спецефектами та вибухами.
Щоб зробити з мультфільму, який йде всього 1 годину, повнометражний фільм, який йде майже 2 години, Disney довелося кардинально переробити історію Дамбо, вигадати купу нових персонажів та сюжетних ліній, і таким чином в історії, де майже не було людей, з'явилася ціла юрба людських персонажів, які постійно перетягають оповідання на себе, відсуваючи історію про чарівного слоненя-вигнанця на другий план.
В класичному мультфільмі у слоненяти Дамбо, якого інші слони дражнять через його величезні вуха, є тільки один друг мишеня Тімоті, але тут його просто викреслили зі сценарію і замінили цілою родиною Феррієрів: Голтом (Колін Фаррелл), який щойно повернувся з Першої світової війни, де втратив руку, та його дітьми Міллі (Ніко Паркер) і Джо (Фінлі Гоббінс). Саме Міллі і Джо відкривають літаючий талант Дамбо і прагнуть возз'єднати малюка з його мамою – до чого дорослі додумуються тільки під кінець фільму. Фаррелл добре зіграв свого героя, нагадавши глядачеві, що йому б частіше з'являтися на великому екрані, але ця роль все одно не дотягує до кращих ролей в його кар'єрі.
Та ж історія і з Євою Грін, яка втілила в «Дамбо» французьку акробатку Колетт Маршан. Актриса шикарно виглядає в своїх сценічних костюмах, ніби вона – королева цирку, але сюжетний поворот з їхнім спільним виступом з Дамбо, де вона повинна літати на ньому верхи, виглядає дуже дивно, як би Грін не намагалася додати номеру граціозності і витонченості. Більш того, її героїня заснована на реальній примі-балерині і актрисі Колетт Маршан, яка народилася років на 5 пізніше, ніж відбуваються події «Дамбо». По суті про неї можна було зняти окремий байопік, і Грін може навіть номінували б за нього на «Оскар», а так знамениту балерину знизили до второпланової ролі.
Двох інших основних персонажів історії – власника цирку Дамбо Макса Медічі і творця парку розваг Дрімленд В.А. Вандевера, який купує Дамбо і весь цирк Медічі на додачу, – зіграли Денні ДеВіто і Майкл Кітон. Їхнє возз'єднання ще й у фільмі Бертона, який як раз і знімав Кітона і ДеВіто у своєму супергеройському бойовику «Бетмен повертається», є великою подією для всіх шанувальників цього екранного дуету, і Бертон спритно дав їм на цей раз протилежні ролі, зробивши Кітона лиходієм, а ДеВіто – добряком, але їхні спільні сцени особливо не вразили, хоча це був ідеальний варіант, щоб тепер ДеВіто утер ніс Кітону. Та й лиходій Кітона не такий вже й лиходій, швидше самозакоханий шоумен із задертим високо носом. А до того злого вусатого власника цирку з мультфільму, який накинувся на маму Дамбо з батогом, він за своєю злостивістю просто не дотягує. Disney ніби вирішили згладити всі жорстокі, але чесні моменти оригіналу з розрахунком на сучасний рух проти утримання тварин у цирках і жорстокого поводження з ними, і в результаті це виглядає надто фальшиво і наївно. Діти повинні розуміти, чому це погано і жахливо, і не тільки на словах, а на діях, а тут цього просто немає. Занадто все згладжено. Хочеться вірити, що «Король Лев» все-таки буде слідувати драматичному оригіналу, і в кінці його не буде хеппі-енду, де Сімба возз'єднується зі своїм живим батьком Муфасою.
Творці спецефектів студії Disney зробили дуже миле слоненя з найдобрішими очима, чия кожна поява на екрані розчулює до глибини душі, але на цьому досягнення нового фільму Бертона закінчуються. Хоча ні, тут ще звучить незрівнянний саундтрек від Денні Елфмана, чию творчість складно не впізнати. Музика допомагає додати цьому типовому диснеївському блокбастеру трохи бертонівської казки, але однієї музики мало. Дуже рідко в «Дамбо» впізнається рука самого Бертона, а він є одним з найбільш неповторних фантазерів нашого часу і завжди знімав не схоже ні на яке інше кіно. Його фірмовий почерк чітко відчувається в сцені, де Дамбо зачаровано дивиться на танцюючих мильних бульбашок у вигляді слонів – це просто чистий Бертон в його найбільш прекрасному прояві, але потім слони лопаються, і ми знову опиняємося в диснеївському блокбастері. Причому з вибухами.
При перегляді трейлерів здавалося, що Бертон приготував для нас щось неймовірно зворушливе, що обов'язково викличе посмішку і сльозу, але зворушити його рімейку так і не вдалося. Маленьких дітей ця історія може й захопить, але дорослий забуде її, як тільки вийде з залу. І це сумно, адже Disney завжди прагнули робити однаково цікаве кіно для будь-якого віку. До того ж при перегляді неодноразово виникає відчуття, що вони спробували зробити щось схоже на популярний мюзикл «Найвеличніший шоумен» з Г'ю Джекманом, але їм це не вдалося, оскільки тут немає співаючого і танцюючого Джекмана. «Дамбо» взагалі не порадував жодним музичним номером, що теж досить дивно, адже це Disney! Виходить розчарування на розчаруванні.
Як і багато шанувальників Бертона, я не в захваті від його колаборацій з Disney, оскільки його «Аліса» хоча й заробила мільярд, але стала далеко не кращим рімейком останніх років, і «Дамбо» чекає та ж доля. У плані далеко не кращого рімейка, звичайно ж, оскільки мільярд йому просто не світить. Але навряд чи студія Disney занадто засмутиться, у неї адже для заробляння мільярдів є «Месники». А якщо ви хочете побачити справжню історію Дамбо, то обов'язково подивіться оригінальний мультфільм. Він точно зворушить ваше серце.
Дамбо все-таки зміг навчитися літати самостійно, а от фільм Бертона про його пригоди так і залишився на злітній смузі.
