Рецензія на фільм «Загадкова справа Бенджаміна Баттона»
Епічне полотно під назвою «Загадкова історія Бенджаміна Баттона» - це історія людини, для якого час повернувся назад. В місті Балтімор при незвичайних обставинах на світ з'являється дитина з тілом старця. Маля росте, і з кожним роком стає все молодше й молодше.
Історія Бенджаміна Батона настільки дивна, що до неї неможливо залишитися байдужими. Дитиною із зовнішністю 70-річного старця, Бенджамін знайомиться із маленькою дівчинкою Дейзі, якій призначено стати коханням всього його життя. Підлітком, якому на вигляд років 50, він стає моряком. В одній зі своїх подорожей Бенджамін переживає свій перший роман, але життя знову зіштовхує його з Дейзі, яка стала до цього часу подаючої надії танцівницею. Насиченим й яскравим періодом стає для них зустріч на середині їхніх життєвих доріг, що ведуть у протилежні сторони. Але час невблаганний, він не стоїть на місці... І в той час як Бенджамін стає все мололше, Дейзі відчуває дихання старості, що посилюється...
В першу чергу - це зворушлива й драматична історія кохання. Романтична лінія фільму оповідає про передчасну силу цього почуття й про його втрати. Насправді, герої переживають емоції й труднощі, через які проходять всі закохані, а дивна доля Баттона лише їх підкреслює.
Це захоплююче оповідання про смерть і тлінність буття.
Це епічна розповідь про життя. В який бік не йшли б годинники часу, на життєвому шляху всіх чекають кохання і біль, перемоги й упущені можливості, зустрічі й розставання. Це просто ЖИТТЯ, і важливо, як ти його проживеш...
«Загадкова історія Бенджаміна Баттона» знята за мотивами розповіді Скотта Фіцджеральда, опублікованого в 1922 р. Вже багато років голлівудські режисери (в тому числі й Рон Ховард, Спайк Джонз, Гарі Росс) міркували над цим сюжетом, але ніхто не зважувався на його реалізацію.
Зрештою, за амбіційний проект взявся Девід Фінчер, відомий за такими фільмами як «Сім», «Бійцівський клуб» й «Зодіак». Фінчеру довелося зіткнутися з проблемою, яка і збила з пантелику інших режисерів: як переконливо показати дивну гру часу. Фінчер знайшов технічне рішення й для цього питання: у фільмі задіяні кращі майстри макіяжу й комп'ютерних ефектів. «Це був виклик для всіх нас, - каже Фінчер. - Адже ми повинні були добитися, щоб все виглядало абсолютно природно, й увага глядача не відволікалася від сюжету на технічні деталі».
Сценаристом фільму виступив Ерік Рот, що отримав Оскара в 1994 р. за кращий адаптований сценарій («Форест Гамп»).
