Рецензія на фільм «Меч чужинця»
Після довгої перерви подивився онєме «Меч чужинця» (Sword of the Stranger). Після перегляду з'явилося відчуття, що я даремно тримав таку довгу паузу. Тому що онєме виявилося просто відмінним. Майже ідеальним. І вже точно одним із кращих за всю мою онєме-глядацьку кар'єру.
А взагалі перед переглядами я був буквально в розпачі. Тільки подивився « Людини-Железяка», як камради про неї написали цілих дві замітки. І писати третю стало якось не комільфотно. Тоді я кинувся в гибини китайського кінематографа - вирішив подивитись недавнє «Заборонне царство». Але воно виявилося в огидному камрипі, що дивитися - себе не поважати. Загалом, непросто було. І от я взявся за «Меч чужинця».
Сюжет там досить простий і немудрий. Є таємничий воїн-мечник. Він крадеться по життю тихо, і ніколи не виймає меча з піхви. А ще в нього в минулому захована страшна таємниця. Він випадково натикається на, втікаючого від погоні малолітнього пацана із собакою й частиною мимоволі, трохи з жалю бере над ним своєрідне шефство. А оскільки пацан дуже непростий, то й шефство це буде захоплюючим, динамічним і кривавим. Приблизно як сам фільм.
Ну що я вам скажу про зав'язку? Не ново, так. Ми щось подібне бачили вже й в «Хоронителі Священного Духа», і в «Клейморі», віддалено - в «Графі Монте-Крісто», та й «Хелсінгу» тема шефства дуже крутого воїна над тупим молодняком теж трохи піднімається.
Але як це реалізовано, друзі мої! Це ж смакота! На мій аматорський погляд, дві речі у фільмі зроблені просто ідеально - це пейзажі й озвучка. Ідеально - це значить, що кращого я не зустрічав. Це значить, повний захват. У порівнянні з ідеалом, інше (персонажі, битви, розвиток сюжету) зроблені всього лише видатним. Що, як ви розумієте, теж означає позамежну крутість. Сцени битви Червоноголового із Блакитнооким на мосту й фінальним штурмом замка переглядав неодноразово, радо вже спритно зроблений - й картинка, й звук. Еталон, практично.
«Меч чужинця» взагалі відносять до жанру «самурайський бойовик», що має на увазі допитливу педантичність у відновленні збруї, зброї, екіпірування, техніки бою на мечах і іншого. Плюс історична вірогідність. Тобто щось таке типу "Shigurui". Ну або хоча б "Samurai Champloo" або «Бродяга Кенсін».
Отож, з такого погляду "Sword of the Stranger" приблизно такий же самурайський бойовик, як "AfroSamurai". Тобто ніякий. Це екшен у чистому виді, винятково гарний, так. Але - бойовик, без довгих міркувань і розповідей про обов’язок самурая. Тому громадянам, які читають «Хагакуре» перед сном і точно знають кольори сасімоно в асігару клану Токугава, фільм може й не сподобається. Тому що «насправді все було не так!» Іншим же аніме напевно сподобається - кровищі там є, хоч і не дуже багато, самураї присутні в достатній кількості, звірячі заруби теж у наявності.
Загалом, якби я був тупим американцем, я б напевно обмежився написанням чого-небудь типу "Sword of the Stranger rulzzzz for real!!!!! W00t w00t! Yay Japan!!!" Але оскільки місце проживання в мене злегка інше, повторюся: аніме дуже-дуже гарне, фактично - відмінне. На мій нетверезий погляд, максимально близько до ідеального анімешної повнометражки. Наполегливо рекомендую.
