Рецензія на фільм «Яблучне зернятко (фільм другий)»

У чорному халаті із кривавою підбивкою й на соболиному хутрі, в тапочках із загнутими по-східному догори носками, лежав я на софі й похмуро поглядав навколо. Домочадці боягузливо жалися до стеночки й по черзі підносили склянки з коньяком, які я недбало перекидав у себе без рахунку. Різко хотілося подивитися онєме.

За недостачу цього коштовного ресурсу (онєме, а не, не дай боже, коньяку) ще ранком на воротах був повішений конюх і ключник. Яка міра, втім, анітрошки не наблизила рішення проблеми. Ситуація ставала критичною.

Рішення, як водиться, приспіло зненацька - Пендальф Сірий, пролітаючи мимо й помахуючи Грейсвандиром, скинув мені коробочку з фільмом "Appleseed Ex Machina" (мова англійська, гарна, субтитри російські, не відстають - відключив їх на фіг). Фільм, не будучи онєме, виявився все-таки гарним. Тим самим домочадці, особи, прирівняні до них, а також ряд господарських будівель, який входить у мій маєток, залишилися недоторканими й практично не постраждали від найвищого гніву. Що порадувало.

Власно фільм, який являє собою незалежне продовження повнометражки «Яблучне зернятко», багато в чому вийшов краще першої частини. Багато в чому - у першу чергу сюжетом.

Сюжет у другій частині розвивається значно зрозуміліше, ніж у попереднику, незважаючи на аналогічного режисера - Арамакі Сіндзі. Думаю, друге дихання йому (режисерові) і йому (сюжету) додав продюсер Джон Ву, який все-таки неабияк знається в справах фільмознімання й блокбастеробудування. Тому напружувати моск у марних спробах зрозуміти - що тільки що відбулося, навіщо, і найголовніше - чому, не доводиться. А це плюс, як не крути.

Власно, оповідання ділиться на дві приблизно рівні половинки, одна йз яких епічна, грандіозна й взагалі завідує долями людства, а інша навпаки - про почуття. Тут, до речі теж відчувається важкий подих громадянина Ву - це дуже правильний підхід до сюжету, половина для хлопчиків, половина для дівчаток. Всі статеві групи окучуються за раз, що не може не радувати продюсера.

Сюжет для хлопчиків такий - після подій першої частини фільму нічого особливо не змінилося, мегаполіс Олімп продовжує масово робити біороїдів, а спецпідрозділ E.S.W.A.T. так і веде свою нелегку боротьбу з божевільними кіборгами, бандитськи настроєними людьми й іншими покидьками, які залишилися з часів Третьої Світової війни. Суперсолдатка Дюнан Нут зі своїм механізованим напарником Бріареєм несе нелегку вахту - рідне місто може спати спокійно.

Але не все так просто - мега-корпорація «Посейдон» пропонує Олімпу прийняти керування над орбітальним угрупованням супутників, що нібито дозволить сильно зміцнити глобальну безпеку й далі успішно боротися за мир у всьому світі. Мер міста Афіна відчуває десь тут хитру на**ку і не погоджується, але потім здається й дає добро. І як показують подальші події, зовсім даремно, тому що супутники творять таке, що живі, як казав один кухар, починають різко заздрити мертвим. І вже всім зрозуміло, хто може припинити весь цей бардак - тільки наша героїчна дівчина з короткою стрижкою й очима на пів-обличчя!

А сюжет для дівчат - він сам по собі поменше й взагалі не такий глобальний, він про людей. Бріарей з Дюнан, як відомо, дуже один одного кохають, що тягнеться ще з тих часів, коли вони разом служили в якійсь гарячій точці. Але оскільки Бріарея на самому початку фільму ранять (ненебезпечно), то до Дюнан приставляють нового напарника - біороїда Терея, вирощеного з ДНК Бріарея. Тому він виглядає в точності як Бріарей до свого переходу в кіборгізовану форму, навіть поводиться точно так само, і це не дає Дюнан спати спокійно. Тому там відбувається деяка напруга, мистецьки розгортається сцени ревнощів і взагалі - класичний любовний трикутник. Дана сюжетна лінія вміло відтінює всю бойову й стріляючу частину, яка йде з основного сюжету.

А от до речі про бойовку, вибухи й взагалі картинку. Картинка, хлопці та дівчата, відверто радує око - аніматори перестали морочити нам голову й прикидатися, що Appleseed - аніме. Цього разу все зроблено в чистому 3D, і виглядає, треба визнати, просто чудово. Фактично, творцями мультику, зважаючи на все, була проведена велика робота над помилками, в результаті якої, все що в першому фільмі було гарно - препомножилося, а всі негативні місця - забралися, плюс додалися деякі нові фічи (див. Сюжет для дівчат). Стрілянина з автоматів з обох рук, гільзи, які котяться по підлозі, дикі стрибки, запеклий кіберпанк - все відмінно, дуже сподобалося.

Музика, до речі, теж не підкачала, а голоси акторів (я на англійській дивився, нагадаю) звучать цілком переконливо й автентично, що приємно здивувало.

При всьому написаному, дуже помітно, що творці мульту дуже намагалися сподобатися широкої аудиторії - тому відкритого насильства у фільмі майже немає, кровища відсутня, по людям ніхто не стріляє, а нецензурна брань є рівно в одному екземплярі. Ну й проблеми у любовного трикутника, звичайно, нормально вирішуються до повного задоволення всіх учасників (у гарному сенсі цього слова). Через все вищесказане, фільм одержав в Америці рейтинг PG-13, а не R, як попередня частина.

Загалом, громадяни, скажу так - фільм вийшов без хардкору, але відверто гарний, сподобається, думаю, як аматорам аніми, так і простим смертним. Рекомендую.