Рецензія на фільм «Бандитки»

Жити, як говориться - добре. А жити в Мексиці на початку дев'ятнадцятого століття - це вам не просто так, це набагато краще. Одним словом, щоб капітально підняти собі настрій, подивитися на правильних дівок і набратися позитивним настроєм під саму верхівку, (що в моєму випадку становить без малого два метри) - необхідно обов'язково подивитися художній фільм «Бандитки». Дуже рекомендую. Що таке Мексика очима француза? До сьогоднішнього вечора це було мені рішуче незрозуміло. Але це й пробачно - звідки мені взяти француза, що бував у Мексиці? Тим більше - з дев'ятнадцятого століття? Люку Бессону, до речі, це теж виявилося не під силу, але він не сильно із цього приводу засмутився й зробив відмінний фільм, опираючись, мабуть, на прочитані в дитинстві книжки, і підручники по історії й географії.

Жили в Мексиці дві дівчини-мексиканки, одна Сара, а інша Абрам... тобто Марія. Сара й Марія, виражаючись науково, належали до різних соціальних шарів - Сара була дочкою банкіра, а Марія була дочкою злиденного фермера. Але один раз у бідну, але горду Мексику прийшли злі американці - вони стали забирати землі у фермерів, і віднімати нечесною працею украдені в населення гроші в банкірів. Що Сара, що Марія враз виявилися на узбіччі життя - батьків їх неабияк зкорчили, а сариного навіть підступно отруїли. Перебуваючи в люті шляхетній, дівчини виходять на стежку війни - і починають безжалісно й весело мстити американським окупантам... Саме собою, це тільки зав'язка сюжету, сам сюжет переказувати зараз не сильно хочеться - втратиться задоволення від перегляду. Загострю увагу на деяких близькосюжетних моментах. По-перше, двох бандиток з типово мексиканськими іменами грають мексиканської ж акторки Салма Хайек і Пенелопа Круз. Грають дуже добре, мені винятково сподобалося. Властиво, мені на них і окремо подобається просто дивитися, а отут ще разом - так ще щось там грають! Мрія й казка, одним словом, тому що в мексиканських акторок є два більших достоїнства, і розташовані вони трохи нижче шиї. У згаданих акторок вони теж присутні у всій вроді, а не як у який-небудь задрипаній Кейт Мосс - у вигляді рудиментів нульового розміру. А отут дівчини справляються на тверду п'ятірку, запекло лаються й грабують банки, а попутно підчисту спокушають заїжджого американського слідчого по особливо важливим питанням. Часом, щоправда, сильно помітно, що Пенелопі Круз аж ніяк не двадцять років, як по сценарію, але це, загалом, дріб'язок, виглядає однаково чудово, багато двадцятилітніх позаздрять. А Салма так і зовсім молодчага - уже котрий рік не міняється, все така ж дівчинка із плеєром. Я її ще з фільму «Від заходу до світанку» 1998 року народження поважаю, де вона чітко продемонструвала свою підступну жіночу сутність, перетворившись прямо посередині фільму в злісного вампіра. Потім ще в Деспераді вона теж непогано виступила, хоча там їй заважав у повну міць розгорнутися актор Бандерас. Ну а після, пройшовши важкий шлях, повний відмінних ролей, знялася й в «Бандитках». Це я все до того, що до акторів претензій немає. Крім бандиток непогано вийшов американський лиходій Джексон, бряжчав шпорами й включав мерзотника регулярно й з великою вправністю, молодця. Ще добре вийшли всілякі персонажі другого, третього й більше далеких планів, вийшли колоритно - такі собі бельбаси в сомбреро. Погано, на мій погляд, вийшов американський важняк, ну так у нього роль така була - постійно падати й пхикати, нічого отут не попишеш. Знято в загалі спритно, добре вийшла фінальна сцена з киданнями ножичків і пальбою у вагоні. Здавалося б, після всіляких «Матриць» і «Макс Пейна» уже нічого нового не можна придумати в жанрі slo-mo, ан ні! - говорить Люк Бессон і робить ще одну сцену, що начебто б і нічого нового, а разом з тим - вийшла просто цукерка. Або персик, як говорять наші темпераментні кавказькі сусіди. Їм видніше. Гумору у фільмі повно - починаючи від постійних сварок дівчисьок між собою й закінчуючи всілякими приколами з кіньми. Час від часу виходило досить могутньо, з огляду на те, що фільм не замислювався як комедія. За рівнем загальної ідіотії фільм цілком дотягає до рівня «Легенди Зорро», а в окремих моментах - і перевершує його. Плюс задерикуваті мексиканські дівчиська дивляться, як на мене, значно бадьоріше, ніж хмурий жлоб у чорній масці. Загалом, відмінний, на мій погляд, фільм. Дивитися рекомендую в обов'язковому порядку.