Рецензія на фільм «Трансформери 5: Останній лицар»
Оптімус проти Бамблбі: На зорі нудьги

23 червня 2017,  00:54 | Рецензії | Автор: Елена Стрельбицкая

Цього року «Трансформери» святкують своє десятиріччя, і за ці 10 років Майкл Бей зняв цілих 5 фільмів, які розповідають про протистояння двох ворожих інопланетних видів – автоботів і десептиконів, між ними, як між двох вогнів, опинилося людство. І з кожним новим фільмом у нього виходило все гірше і гірше...

Події «Трансформерів: Останній лицар» багатообіцяюче відправляють нас ніби в постапокаліптичний світ, зруйнований масштабною війною трансформерів і людей. Кейд Йегер – розшукуваний злочинець, який разом з вільними автоботами ховається від влади на покинутому автомобільному звалищі. Тут від фільму починає дути «Шаленим Максом», але сюжет швидко повертається в типовобеївський струмінь, і якщо ви раптом очікували, що п'ята частина виявиться краще попередньої, то ви великі оптимісти, адже його створенням займалася вся та ж команда сценаристів і продюсерів, які бачать в «Трансформерах» не захоплюючу і надихаючу історію, а величезний грошовий знак, тому повністю перетворили їх в жахливо затягнуту рекламу іграшок, які напевно захоче собі ваша дитина, подивившись все це.

Марк Волберг став головним героєм франшизи, але, як заявляє його персонаж, він не тягне на героя. З його Кейда відчайдушно намагаються зліпити лицаря середньовічних цінностей, але він – не король Артур і навіть не Ланцелот, і ніколи ними не стане. Та й навіщо? Нехай буде сучасним героєм, що рятує світ. А то виходить, що ось вже другий фільм поспіль він змушує сумувати за крикливим, смиканим і безбашеним Семом Вітвікі, з яким завжди було весело. До речі, у нього тут є камео; якщо зважитеся на перегляд не проморгайте.

Поєдинок Оптимуса і Бамблбі був центром промо-кампанії фільму, і його всі чекали з нетерпінням. Але тут Бей пішов по стопах Зака Снайдера, і в результаті ми отримали бійку тривалістю в кілька хвилин, найяскравіші моменти якої вже були показані в трейлерах. Величезне розчарування. Від цих двох великих автоботів хотілося побачити по-справжньому епічний поєдинок на межі життя і смерті, а вийшла дірка від бублика. Тому в цьому плані «Трансформери: Останній лицар» вже дуже нагадують «Бетмен проти Супермена: На зорі справедливості», що аж ніяк не комплемент.

Бея не раз критикували за те, що дівчата в «Трансформерах» існують лише для того, щоб гарно бігати в уповільненні в обтягуючому одязі, поки на задньому плані щось вибухає. Він вирішив виправитися, і героїня Лорі Хеддок (цю актрису ви могли бачити в «Вартові Галактики 2» в образі матері Пітера Квілла) з'являється на екрані не тільки в обтягуючому платті, а й у бойовому комбінезоні, відповідаючи війні, що відбувається навколо. Ось тільки після кількох вдалих сцен з нею, де вона така вся з себе розумна, самодостатня і незалежна, її Вівіан стрімко перетворюється в «наречену для Кейда». Сценаристи намагаються одружити їх в кожній сцені, ніби ці двоє – споріднені душі, які чекали один одного все життя. Причому це виглядає жахливо незграбно, нагадуючи те, як двох кроликів замкнули в ящику і не випустять звідти, поки вони не зроблять купу дітей. Тільки ж люди – не кролики, та й особливої хімії між Хеддок і Волбергом немає. І всі ці амурні справи перекреслюють основну роль цієї героїні – спасіння, чорт візьми, нашої планети, яке повинно було бути у неї в пріоритеті. Першим ділом – не дати Землі померти, а хлопці – потім.

Як на мене, найкрутішим героєм-людиною у п'ятих «Трансформерах» опинилася Іззі у втіленні Ізабелли Монер. Ця 14-річна дівчинка з її величезним хоробрим серцем дає тут фору будь-якому збройному солдату, чиїх єдиною функцією є красиво розлітатися в уповільненні в різні боки. Взагалі, американська армія ще ніколи не була в кіно такою безпорадною, як у цьому фільмі. Вони і про атомні ракети, якими можна знищити Кібертрон, згадали під кінець і показали, що абсолютно не знають, як ними користуватися. Для країн, що воюють з США, – це добре, а для людства в науково-фантастичних екшенах – погано. Тому абсолютно незрозуміло, навіщо повернули того ж Леннокса (Джош Дюамель).

Роль Хота Рода, відомого трансформера, який повинен бути мало не другим після Оптімуса лідером автоботів, звелася тут до викрадення Вівіан і його «смішного» французького акцента. Якщо б його тут не було, ніхто б і не помітив, але ж був такий перспективний персонаж, чийого появи у франшизі чекали багато хто. До того ж, в українському дубляжі він взагалі не Хот Род. Чомусь його вирішили обізвати Гон Щик (жарт вловлюєте?), так що український глядач так і не помітить свого знайомства з відомим автоботом.

У колись найбільшого лиходія франшизи Мегатрона тут взагалі є лише один класний момент – коли він опускає свій меч перед Ленноксом в пустелі. Але це ми вже бачили в трейлерах, для фільму можна було приберегти хоч ще щось. Загалом, Мегатрона просто злили, хоча обіцяли нам гучне повернення цього лідера десептиконів. А команда його посіпак і епізод з їх представленням виглядають як пародія на «Загін самогубців».

Про персонажа Ентоні Хопкінса і взагалі згадувати не хочеться – таким навіженим не в доброму сенсі цього слова ви його навряд чи бачили. І краще б не бачити. Зате радує його трансформер-дворецький Когмен (в українському дубляжі – Спиця). Цей тип абсолютно божевільний (в самому найкращому сенсі). Він частенько скрашує нудні епізоди своєю безпосередністю і неконтрольованими спалахами гніву, під час яких нагадує Грута з «Вартових Галактики» – такий собі милий хлопець, але здатний проткнути своїми руками купу ворогів, а після – тихо посміхнутися. Маніяк, загалом, але без нього ці «Трансформери» були б зовсім неможливо додивитися до кінця.

Після закулісних відео, де Бей хвалився тим, що став першим режисером, який одночасно знімав фільм двома камерами IMAX, відразу ж конвертуючи зображення в 3D, передбачалось гарне видовище. Але загравшись з цими камерами, режисер забув, що візуальна частина – не єдино важливе в даному фільмі, і що без хорошої історії гріш їй ціна. Таке враження, що фільм був знятий для 6-річних дітей, які просто будуть відкривати рота від захвату і подиву кожен раз, коли на екрані з'являється трансформер, і не будуть замислюватися про те, що конкретно там відбувається. От тільки жодна дитина не висидить 2 години 30 хвилин в кріслі кінотеатру, яким би зручним не було воно. Та й для дорослого це непросто. Так і хотілося, щоб в середині оголосили антракт, і можна було вийти із залу і розім'ятися. А то і заснути можна. До речі, спати хотілося вже після першої години перегляду. Та й 3D абсолютно не вразило.

Здавалося б, що після нудних і божевільних «Трансформерів: Час вимирання» зняти щось більш нудне і божевільне було неможливо. Але Бей перевершив самого себе. Епічний провал. Не раджу витрачати на нього свої важко зароблені гроші.

Найгірший блокбастер і поки найбільше розчарування року (більше, ніж «Мумія»).

2263 

Написати коментар

Написати коментар...
Написати коментар...

Читайте також: