Нещодавно задивився відразу два фільми про живих мертвяків - Жива мертвечина (Dead Alive) режисера Пітера Джексона й Повернення реаніматора (Beyond Re-Animator) Брайана Юзна. Обидва фільми - повний атас, мені дуже сподобалися. Отут варто розглянути докладніше, що являють собою згадані фільми? Фільми являють собою відмінний, у кращих традиціях жанру, треш. Слово треш походить від англійського "trash" - сміття, і тому фільми згаданого жанру ніколи не слід дорікати у відсутності змісту й ідіотських сюжетів. Ті, хто видає зазначені докори, як видно, геть-чисто позбавлені мізків, що, як відомо, утримується у звивинах, а також здорового почуття гумору. У трешевих фільмах шукати глибокий зміст не треба. І дрібний - теж не треба. Його взагалі не треба там шукати. У треші якщо ллється кров - то рікою, а якщо летять голови - те десятками як мінімум, і ще кусаються на лету. Це для фільмів зазначеного жанру цілком нормально. От і ці два фільми - саме про те.