Новини про фільмСутінки (2008)

Критики і глядачі зненавиділи мультфільм «Емоджі Муві».

Моя думка така - фільм «Сутінки» є сугубим кіно для малолітніх соплюшок. Які, судячи зі зборів, і склали основну аудиторію даного шедевра. Нічим іншим касовий успіх фільму пояснити неможливо - при бюджеті в 37 мільйонів доларів, він зібрав у світовому прокаті майже триста мільйонів, тобто відмінно продався.

Фільм є слізливою любовною історією з елементами містики. Слізливою, тому що мають місце «відносини» хлопчика й дівчинки. Містика - тому що хлопчик є вампіром.

Тут може виникнути питання: а ким же є дівчинка? Відповідь проста, дівчинка є звичайною тупою вівцею.

Починається фільм з того, як тупа вівця переїжджає зі своїм батьком на нове місце проживання і йде в нову школу. Школа, як це прийнято в Америці, це таке збіговисько запеклих виродків і лютих фріків, де немудро не звернути увагу на самого Пеннівайза (це тонкий жарт для аматорів Стівена Кінга). Але разом з тим, у сучасній американській школі все вкрай політкоректно - нам покажуть клоуна-китайця, розумну японку, білого невдаху, солідне негреня, і навіть придуркуватого індіанця видадуть для повного комплекту. Пролетарський інтернаціонал у всій красі. Дивно, до речі, що жодного гомосека в школі не виявилося. Хоча я, напевно, просто неуважно дивився. Або, може, гомосеків поки приберігають для другої серії.

Звичайно ж, всі учні - неабиякі, яскраві Особистості, тому постійно поводяться як повні ідіоти. Що, втім, не дивно для школярів.

В перший же день вівця (її, начебто, Беллою звати, як поетесу Ахмадуліну) бачить у їдальні компанію виродків, які навіть у місцевому зоопарку виділяються, як сопля в чаї - напудрені емо з підведеними очами, яскраво-червоними ротами й набріоліненнимі хаєрамі. Ходять повільно, дивляться дико. «А хтоета?» - запитує вівця Белла в клоуна-китайця. - «Ахерйогозна» - відповідає по-китайському той. - «Тусуються своєю компахою, на паті не ходять, алкоголь не вживають. Упирі якісь, простихоспаді».

Увагу Белли привертає найблідіший упир на ім’я Едуард. От у нас, приміром, людині на ім’я Едуард простіше повіситися. Едуард Непийпиво звучить не дуже кошерно, люди не зрозуміють. А там - нормально, навіть на вулицю не соромляться вийти. І навіть намазати при цьому волосся вазеліном, а обличчя - вапном.

Нафарбований Едуард задумливо дивиться на Беллу й робить їй усілякі знаки очами. А Белла, звичайно, на всі ці знаки з інтересом дивиться. Хоча вона що ненафарбована страшна, що нафарбована. До або Меггі Джилленхаал, щоправда, не дотягує, але зовсім трошки.

А потім Беллу ледве не збиває вантажівка! Але упир і тут як тут! У нього нескінченне життя й патрони, тому він зупиняє машину однією рукою, а іншою безсоромно хапає дівчину за всяке. Від такого напору й героїзму Белла, звичайно, розм'якає ще більше й намертво закохується в Едуарда.

Але розкривається страшне! Вся компанія емо-упирів, виявляється, вампіри! «Вампіри сцуко залікові» - бурмоче Белла, закохується ще міцніше й забиває Едіку стрілку в лісі.

«Дурна ти, Белка», - каже чисту правду упир. - «Я страшна людина! І навіть взагалі не людина! Я вбивця, зоофіл, наркоторговець і звідник малолітніх! Якщо в мене буде поганий настрой, я віддам тебе обдовбаним ведмедицям-лесбіянкам!»

«Пофіг, пофіг!» - не слухає його вівця. - «Моє життя знайшло зміст у той самий момент, коли я зустріла тебе, моє життя!» І дивиться на нього тупими очима. І ворочає своєю коров'ячою щелепою.

Фільм, якщо чесно, ні про що. У ньому є сюжет, але немає його розвитку. Є актори, але немає персонажів. Є спецефекти, але вони безцільні. Там навіть ідеї немає - крім тієї, що дівчинка дуже хоче стати вампіршою, але Едуард проти. І що? А нічого. Ні конфліктів, ні розвитку героїв, ні розкриття мотивів персонажів - тобто взагалі порожньо. Я вам більше скажу, там і любовної лінії як такої немає. Більшу частину фільму хлопчик і дівчинка просто дивляться один на одного. І це, прямо скажемо, нікого не надихає.

Але! В силу того, що режисер Кетрін Хардвік пішла по стопах Федора Бондарчука й запросила на головну роль гарненького хлопчика, фільм дуже сподобався певній аудиторії. Федір, щоправда, зробив ставку на типаж «гей», а Катерина - на «хлопчик-емо», але це, загалом, одне й теж. Тому дівчата-підлітки пісають від історії окропом і ходять на це кіно по п'ять разів без передиху. Ну, для них, загалом, фільм і затівався, тому тут все нормально.

А от для нас, пропалених естетів, знавців і кіноманів, фільм нудний. Тема кохання людини й вампіра, на мій погляд, відмінно розкрита в «Мисливці на вампірів Ді: Жага крові». От там і вампіри такі, як треба, і дівчина непогана, і конфлікти виникають і вирішуються вкрай уміло. Тут же, на жаль, все значно слабкіше.

У головному герої чітко зібрані всі фічі, привабливі для дурних дівчат - він загадковий, блідий, романтичний, швидкий, сильний, досвідчений, до того ж читає думки. Ну й звичайно ж - Едуард гарний. В ньому навіть є риси лиходія, але увага на них не акцентується, до того ж це неважливо (див. Гарний).

В дівчині Беллі, у свою чергу, зібрані всі типові риси сучасної вівці - вона тупа, самотня, влюблива й некрасива. Практично будь-яка дурка знайде в ній щось своє.

В ролях знялися Крістен Стюарт, Роберт Паттінсон, Майкл Велш. Жодної знайомої пики, суцільна молодь, і грати ніхто не намагається. Нудно й сумно.

Ну й, саме собою, аматори кривавих вампірських фестів і мокрих французьких поцілунків (не кажучи вже про розкриття теми цицьок) будуть розчаровані, нічого подібного у фільмі немає. Це й зрозуміло, кіно адже для дівчат, зняте дівчиною-режисером, за романом дівчини-письменниці, адаптованим дівчиною-сценаристом. Так що всі гострі місця акуратно згладжені, ані крові, ані цицьок нам не покажуть жодного разу, і навіть на них не натякнуть. При цьому явно затівається продовження, у якому напевно з'являться перевертні, маги та інші екстрасенси, зі своїми битвами. Дівчата-підлітки знову будуть у захваті.