Жінка (2019)Woman

Деяким проєктам просто судилося статися. Так було і з фільмом “Жінка”. Під час знімання попередньої картини “Людина” у 2012-2014 рр нас дуже розчулили розмови з жінками. Попри сором’язливість і підозрілість на початку, під час інтервью жінки абсолютно перевтілювались перед камерою. З’являлось відчуття, що вони все життя чекали на цей момент, ніби це було для них дуже важливо. Їм було потрібно висловитися, та ще більше вони хотіли бути почутими. Слухаючи їхні історії і захоплюючись їхньою сміливістю, ми вирішили, що настав час присвятити жінкам окремий фільм. Так він і з’явився за два роки до справи Вайнштайна і руху #MeToo. “Жінка” став беспрецедентним проєктом – в рамках картини ми провели 2000 інтервью у 50 країнаї світу і дозволили величезній кількості жінок бути почутими. Жінки самі спрямовували розмову і говорили про те, що вважали дійсно важливим. Вони говорили про роботу, освіту, емансипацію, материнство і разом з тим про дуже особисте – ставлення до тіла або першій менструації. Героїні фільму поділилися спогадами зі свого життя – кумедними, зворушливими, а часом жахливими. Багато розмов були більше схожі на самоаналіз, як на сеансі терапії. Багатьом жінкам потрібно було вперше розповісти про найболючіше, найглибше, чим ніколи і не думали з кимось ділитися. І все ж знайшли в собі сили розповісти. Більше за все нас вразила неймовірна стійкість та здатність протистояти будь-яким труднощам, якою володіють жінки. Ніби це “закладено у їх ДНК”, як вдало висловилась одна з героїнь фільму. Всі ці жінки довірились нам і тим самим поклали на нас велику відповідальність, адже ми маємо зробити так, щоб їхні голоси були врешті решт почуті. Зробити так, щоб завтра половина всього людства більше не вважалась “слабкою статтю”.