Діва Марія дивиться за вами (2004) аніме серіалMaria sama ga miteru

Бувають часи, коли кінець світу не радує, дівчата з пістолетами або чарівними паличками не розчулюють, а воїни, що філософствують, дратують. Хочеться чогось тихого, світлого, камерного, чи що... Мабуть, саме з таким настроєм і варто дивитися цей серіал.Критик, що зачерствів, побачить в «Діва Марія дивиться за вами» чергове шкільне аніме з домішкою казки про те, як недотепі повезло. Дійсно, головна героїня, учениця першого класу вищої школи для дівчат на ім'я Юмі, не блищить особливими талантами. Обличчя, завжди готове видати настрій господарки, - єдина відмітна риса цієї чергової милої дівчинки із двома чарівними хвостиками. Всі «хрестики на чолі», «краплі на потилиці», «потоки сліз з очей» та інші анімешні гіперболи міцно прив'язані до головної героїні й тільки до неї. Тільки не довелося б їм красуватися на екрані, якби на Юмі не звернула увагу завжди спокійна й урівноважена Сатіко. Ні, дорогі аматори фенсервіса й інших відвертостей, це зовсім не те, про що ви подумали: публіці навіть шрам після операції на серце не покажуть, так що прийдеться задовольнятися лише поцілунками.Ну та добре, не для того же існують католицькі школи, правда? Розглянутий навчальний заклад має трохи дивні звичаї: у найменуваннях класів фігурують рослини, ряд учениць відгукується на латинські назви представників сімейства Трояндових, старші можуть вибрати собі «сестричку» (petit soeur) із числа молодших, ті, у свою чергу, мають право не прийняти чіткі - символічний подарунок, начебто весільних кілець - або взагалі повернути їх на випадок чого. Таке враження, що керує всією цією благодаттю тріумвірат, що обирається щорічно, старшокласниць при сприянні своїх soeurs. Адміністрація, учителя та інші наявні, але в хід подій майже не втручаються.По логіці речей Юмі приймає чіткі Сатіко й входить у коло вибраних. Треба сказати, там і без неї гарний підбор характерів: від споглядальниці Сімако до Сей, чиї жарти не раз загрожували серіалу жахливим «етті». Далі іде неквапливе, але й не особливо розтягнуте оповідання про рік навчання. Приємна пастельна гама, музичне оформлення в класичному дусі, добре підібрані персонажі - авторам удалося не тільки взяти дуже тиху й чисту ноту, але й протримати її протягом тринадцяти серій, не розмазуючи по ходу справи соплів і не скотившись у комедію. Подібне зустрічається нечасто й гідно 4+ балів. Трохи підвела графіка: у цілому вона на рівні, але іноді промайне настільки виродливий профіль, що вище чотирьох ставити не виходить.У підсумку маємо ще одного гідного представника шкільного аніме, без особливих претензій, але дуже продуманого й гармонічного. (с) Леонід Тімін