Моя дівчина - бездоганна зброя (2002) аніме серіалSaishû heiki kanojo

Saikano особисто мені показався трохи схожим на Air(ТБ)Тих анімешників, які свого часу сховали цілі террабайти аніме, точно не мучитиме питання "Ні, ну нафіга знову робити з маленької сопливої дівчинки з клінікою в голові кілера уселенських масштабів? Щоб вона знову нила весь серіал? Щоб твердила "гоменосай", від якого хочеться її підійняти на білизняному мотузку? Кому це треба?"Люди із стажем говоритимуть своїм менш підкованим в цих речах друзям "ну, тут типу використовується прийом поєднання несумісного для створення супер забійного ефекту. Ну, яка з плакси-дівчинки вбивця? - одна пародія. Навіть сопливого хлопчака типа Сіндзі не можна було використовувати. В один прекрасний момент йому б сподобалося пускати кров і він заявив би "Все, щаз, я всих цих грьобаних вояк нагну як слід, вони взнають що таке справжнє кровопускання". Але Гонзо збиралися робити аніме про почуття і головну героїню узяли типовою плакальницею з великим і чистим серцем, і пускай вона пускає кров і одночасно бореться за кохання. Дика мішанина. Змішувати войнушку і почуття дурно. Типу оселедця з молоком або діролл із смаком часнику. Може вставить анімешників, тоді вийде шедевр."Дійсно, якби замість Чісе був який-небудь кровожерний маніяк-десантник, якому збити ескадрилью бомбордирувальників, як два пальці об асфальт, то як можна було впихнути відмінну історію про кохання і драму? Вихід один - бідній дівчинці знов прийдеться ридати, примушуючи при цьому глядачів хапатися кого за серце, кого за валакордін, а кого примусить прикластися до пляшки пива - щоб не вантажило і не парило мозок.Історія вийшла хорошою і дійсно сумною, шедевральність складає відсотків так 80%. Пару раз довелося навіть схлипнути і шмигнути носом. Звичайно, якби розібралися з технічною складовою, геополітикою, ліквідували марення з ракетами із спини, і інший маразм, то тих, хто б писався кип'ятком від Saikano, було б набагато більше. І не треба ставити собі тупі питання - так яка до біса різниця яким чином і за допомогою чого Чісе висаджувала цілі міста? Адже знищила, а подробиці не так обов'язкові. Головне тут це романтика. Кохання і інший лямур руле як ніколи.Хоча варто сказати, що штампи починають дратувати все більше і більше. Невже ми стоїмо на порозі загнивання аніме, раз вже сюжет і поведінку героїв можна зрозуміти і передбачити не особливо напружуючи спинний мозок? Схоже, сюжетів більше не залишилося, все повторюється і повторюється - штамп стає бичем аніме, бо все це, або щось подібне ми вже бачили. Банальність на банальності.Але повернемося до Чісе. Божевільно боляче бачити те, як бідну Чісе плющить без таблеток, і як друга личина - досконала кровожерна зброя, виривається і мочить без розбору і своїх і чужих. Два тижні щастя, а потім розплата. Дійсно пробивна штука, і волосся шевелиться на потилиці. Самій Чісе хочеться бути з Сюдзі і кохати його, але запас пілюлею добігає кінець. А штучному тілу хочеться вбивати і вбивати, адже тільки занурившися у військовий заміс воно може вижити і трохи продовжити власну агонію."Зброя не може захищати, воно може тільки знищувати". Може бути і правильне, а може бути і ні. Задача того, хто захищає не героїчно загинути або обливатися сльозами з приводу кількості трупів; чоловічків, звичайно, жалко. Його задача - вбивати. Захист має на увазі вбивство, це догма.І хто сказав, що концока тут як в Єві? Що, душу рвало від образи або ви дістали депресію на місяць? Де ви знайшли супер трагедію? Так в Saikano в порівнянні з іншими апокаліпсами вийшла просто шоколадна кінцівка!!! Я думаю, усміхалися або пуськали піну від задоволення або істерики все без виключення. У них все нормально, навіть якщо щасливий світ тільки в голови у одного Сюдзі. Кінцівка, не дивлячись на весь сумбур, просто краса. Вийшло ДУЖЕ непогано, навіть добре.(з)Тень, world-art.ru.