Біографія Аль Пачіно

Біографія Аль Пачіно

Альфредо Пачіно народився 25 квітня 1940 року в Нью-Йорку, у родині страхового службовця й домогосподарки. Батьки Альфредо розлучилися, коли йому було всього два роки. Разом з матір'ю він переїжджає до її батьків і турботи про дитину майже цілком лягають на плечі бабусі з дідусем.

Юний Пачіно був досить чутливою дитиною, до семи років йому не дозволяли виходити на вулицю одному, єдиною доступною розвагою був місцевий кінотеатр, що вони з матір'ю відвідували по вечорах. Удень же, залишений на піклування бабусі, Альфредо переказував їй уміст переглянутого «в особах». Можливо, саме в ті часи й були закладені основи акторського стилю.

Шкільні наставники помітили, що спорт і вуличне життя залучає юного Ала куди більше, ніж навчання й вирішили вибрати із двох зол менше, залучили підлітка до участі в постановках шкільного театру. У віці 14 років Аль Пачіно приймає участь у постановці чеховської «Чайки» в Елсмеровском театрі й вирішує перевестися для подальшого навчання в Коледж Виконавчогого мистецтва. Однак за час навчання Аль Пачіно умудрився завалити всі предмети, крім англійського й в 17 років без жалю покинув коледж.

У плині наступного часу Пачіно міняє безліч професій – від білетера до кур'єра, відвідуючи по вечорах курси акторської майстерності. Потім він записується на курси в престижну студію Герберта Бергофа, а в 1966 році починає навчання в найавторитетнішій акторській школі-студії Лі Страсберга.

В 1968 молодий актор отримує премію «Обі», як кращий театральний виконавець сезону 1967—68 років. Похвали критиків відкрили перед Пачіно двері в світ великого кіно. У своїх перших фільмах – «Я, Наталі» й «Паніка в Нідл-парку» актор втілив образи близькі до його сценічної кар'єри. Актор волів пройти додаткову підготовку, не дивлячись на те, що в його арсеналі вже були подібні ролі. Надалі здатність Пачіно вживатися в образ увійде в легенду. Так за свідченням його партнерів по фільму «Запах жінки», він не грав сліпого полковника – він БУВ сліпим полковником.. По закінченні одного зі знімальних днів актор наткнувся на сходи й одержав серйозну травму, він просто не побачив перешкоду.

Роль Майкла Корлеоне він одержав, обігнавши таких голлівудських фаворитів, як Джек Ніколсон й Уоррен Біттиі. За цю роль він був уперше номінован на «Оскар» у категорії «краща чоловіча роль другого плану». «Хрещений батько» зібрав в американському прокаті 134 млн і перервав смугу кризи в американському кіно, повернувши глядача в кінозали. Відтепер Аль Пачіно стає зіркою, здатною зробити фільм касовим.

В 80-х актор пережив найсерьознішу особисту кризу, невдачі на професійному поприщі призвели до посилення алкогольної залежності, у плині чотирьох років Пачіно не з'являється на екрані й багато хто поспішили списати його з рахунків, по Голівуду повзли чутки, що Пачіно остаточно спився. Однак, переборовши залежність, у початки 90-х Аль Пачіно тріумфально повертається на екран в «Море любові».

Нарешті, кіноакадемія здається й за сьому по рахунку номінацію вручає Пачіно «Оскар» за кращу роль за фільм «Запах жінки».

В 1996 році відбувся режисерський дебют Пачіно – у напівдокументальній стрічці «У пошуках Ричарда» актор віддав данину поваги великому Шекспіру. І донині актор не перестає дивувати й радувати шанувальників своєю віртуозною майстерністю.

Незважаючи на всесвітню популярність Пачіно, актор не страждає «зірковою хворобою» і відомий своїм категоричним неприйняттям слави, вважаючи її неприродним феноменом для людини, з властивими йому інстинктами самоствердження та визнання. Даючи інтерв'ю, Пачіно вважає за краще не торкатися особистих тем, а тому його життя залишається для публіки здебільшого таємницею. В актора була велика кількість всіляких романів, проте, кому належить його серце, достеменно відомо лише йому. У січні 2001 року у Пачіно і його подруги Беверлі Д'Анджело народилася двійня – хлопчик і дівчинка. Однак навіть це не спонукало Пачіно відмовитися від свого холостяцького статусу – Альфредо, який вже мав доньку Джулі Марі від своєї попередньої подруги – Яни Таррант, ніяк не вирішується обтяжити себе сімейними узами, незважаючи навіть на свій вже немолодий вік.

Родина Аль Пачіно

Дочка

Джулі Марі Пачіно – народилася в жовтні 1989; мати - Ян Террент

Дочка

Олівія Пачіно – народилася 25 січня 2001; брат-близнюк Антона; мати - Беверлі Д'Енджело

Син

Антон Пачіно – народився 25 січня 2001; брат-близнюк Олівії; мати - Беверлі Д'Енджело

Батько

Сальваторе Пачіно – було тільки 18, коли Пачіно був народжений; пішов з сім'ї коли Пачіно було два роки; поїхав в Ковіна, Каліфорнія; володів рестораном Pacino's Lounge, який закрився в 1992; помер в 2005 від серцевого нападу у віці 82 років

Мати

Поузі Пачіно – була молодою матір'ю; ростити Пачіно їй допомагали її батьки; померла в 1962

Дідусь по матері

Джеймс Херард – допомагав у вихованні Пачино

Бабуся по матері

Кейт Херард – допомагала у вихованні Пачино

Зведена сестра

Паула Пачіно – близнючка Роберти

Зведена сестра

Роберта Пачіно – близнючка Паули

Відносини Аль Пачіно

Беверлі Д'Енджело

разом в 1997-2001; мати синів-близнюків і дочки Пачино

Дайан Кітон

зустрічалися на початку 1970х; відновили відносини на початку 1980х; більше не разом

Ян Террент

мати дочки Пачіно - Джулі

Джилл Клейберг

познайомилися коли виступали в Charles Street Repertory Company в Бостоні в 1966; більше не разом

Кетлін Куінлан

разом в 1979-1981

Ліндалл Хоббс

більше не разом

Марта Келлер

знімалися разом у "Bobby Deerfield" (1977); більше не разом

Пенелопа Енн Міллер

познайомилися під час зйомок "Carlito's Way" (1993); більше не разом