Біографія Дженніфер Коннеллі

Повне ім'я: Jennifer Lynn Connelly
Народилася 12 грудня 1970
Зріст: 170 см

Біографія Дженніфер Коннеллі

Дженніфер Коннеллі народилася 12 грудня 1970 року, у м. Кетскілл Маунтенс, штат Нью-Йорк, США. Вона з'явилася на світло в один день із акторкою Медхен Емік. І разом вони приєдналися до 3,63 мільярдам людей, які живуть на планеті в тім самому 1970-м року. Дженніфер видала перший лемент, коли США усе ще вів війну у В'єтнамом, Ричард Ніксон закінчував другий строк на пості президента, а Beatles тільки починали свою музичну кар'єру.

Майбутня акторка росла на Бруклінських висотах (околиці Нью-Йорка), ледве південніше Іст Рівер. Разом з родиною провела кілька років у Вудстоку, де її мати Елейн тримала власний антикварний магазин, і в Беллпорті, на Лонг-Айленд. Її батько Джерард працював на нью-йоркській швейній фабриці, що спеціалізувалася на виробництві дитячого одягу.

У шоу-бізнес Дженніфер уперше потрапила коли їй було всього 10 років. Як завжди винуватий був випадок: друг її батьків, що працює в рекламному агентстві, запропонував дівчинці знятися в рекламі. Разюче гарна Дженніфер швидко одержала запрошення від престижного агентства "Ford Agency" і дуже незабаром стала затребуваною моделлю. Акторка якось сказала, що в модельному світі вона була "дійсно чужа" і тому була "по сьогодення щаслива", коли доля звела її з кіно. Модельна кар'єра вимагала постійних роз'їздів по Європі й Дженніфер не роздумуючи скористалася шансом знятися в кіно. Її акторський дебют відбувся в одній із серій британської телевізійної антології жаху «Історії про Незвіданий».

Потім вона знялася в кліпі Duran Duran на пісню Union of the Snake, який зняв режисер Сімон Мілн. Дженніфер зіграла члена підземної дитячої комуни, сцени з її участю знімалися в Англії, а інші частини кліпу в Австралії. Але акторка говорить, що зйомки в цьому відео стали для неї не найприємнішим досвідом у житті.

В 1982 році вона зіграла свою першу велику роль - молодої Дебори, головної героїні фільму «Одного разу в Америці» відомого італійського кінорежисера Серджіо Леоні. Дженніфер розповідає про цю роль, як про найлегшу у своїй кар'єрі: «Усе зайняло три дні, я прийшла на перегляд, наступного дня повернулася й зустрілася з режисером, а на третій день знову зустрілася з режисером і Робертом де Ніро». Під час першої зустрічі з Леоні, режисер попросив Дженніфер тільки станцювати. «Не будучи танцівницею, я зовсім не уявляла, що я повинна робити: Я могла тільки догадуватися, як напевно безглуздо я виглядаю». Але головною причиною того, що Дженніфер все-таки затвердили на роль було те, що її ніс виявився дуже схожий на ніс виконавиці ролі дорослої Дебори, Елізабет Макговерн. І юна акторка була змушена провести своє 12-е день народження на зйомках. Слід зазначити, що ця роль (молодої Дебори) стала раннім архетипом ролей, які найчастіше стане виконувати Дженніфер: жінки, як об'єкт божевільного захоплення чоловіків.

Деякий досвід роботи у фільмі Леоні дав поштовх подальшої кінокар’єри Дженніфер. Частина «Одного разу в Америці» знімалася в Римі, куди Дженніфер через якийсь час повернулася для зйомок у культовому хоррорі режисера Даріо Ардженто «Феномен». Ардженто був колегою Серджіо Леоні, і без сумніву, залишився в захваті від молодої дівчини - гарної, спокійної, і зрілої в її першій кіноролі.

Наступний фільм Дженніфер - низько бюджетний «Сім Хвилин На Небесах». На жаль, фільм не був підтриманий студією й вийшов тільки в обмежений прокат.

З «Лабіринтом», випущеному в 1986, була зв'язана інша історія. Дженніфер відібрали на відкритому конкурсі талантів, організованого Джимом Хенсоном і Джорджем Лукасом. Хенсон стверджував, що знайшов свою героїню через хвилину після того як вона ввійшла у двері. Дженніфер стала виконавицею ролі Сари (головна роль), частково схожу на Дороті із Чарівника із країни Оз. Її партнер Девід Боуі, що виконав роль злого короля Гобліна говорив, що Дженніфер нагадувала йому юну Елізабет Тейлор. Зі свого боку, Дженніфер згадує, що була «захоплена Боуі». Після цього фільму в неї з'явилося багато шанувальників.

Наприкінці 80-х Дженніфер знялася у двох малопомітних стрічках. Вона зіграла балерину в "Etoile" (1988), і самодостатню студентку коледжу в "Some Girls" (1989). В 18 років дівчині почало здаватися, що вона переоцінює свою акторську кар'єру: «...За кілька років усе змінилося. Я сказала: чи Роблю я дійсно те, що хочу? Або я роблю це, просто тому що це з'являється в моєму житті? Так, я згадала все, що із мною було в недовгому акторському житті й сказала: Так, я хочу бути акторкою.»

Серед тих, хто відзначив Дженніфер в "Some Girls" був актор/режисер Денніс Хопер, що взяв її на роль у фільм "The Hot Spot" (1990), заснований на кримінальній новелі 50-х Чарльза Вільямса "Hell Hath No Fury".

Дженніфер дуже тепло згадує роботу з Хопером. Однак з партнером Дженніфер по знімальній площадці - Доном Джонсоном - у Хопера склалися не дуже теплі відносини: після закінчення зйомок Денніс назвав Джонсона «прищєм на дупі всього людства».

Дженніфер почувала себе незручно, розриваючись між двома вогнями (по слухах вона недовго зустрічалася із Джонсоном). У своїй публічні заяві вона описувала Джонсона як щедрого актора з яким було дуже цікаво працювати. Відносно високий профіль її ролі в "The Hot Spot" був відзначений і пресою. Стефен Шаефер у статті для USA Today написав: «Будь-хто, хто шукає доказ тому, що маленькі дівчинки в кіно ростуть занадто швидко повинні звернути увагу на Дженніфер Коннеллі в The Hot Spot. У неповні 20, Коннеллі плавно перейшла з акторки дитячого кіно в інженю.» Не те, щоб це було дивно, але саме Хопер умовив Дженніфер перший раз оголитися перед камерою: «Роздягнутися було важко для мене й іноді я навіть жалкувала про це».

Восени 1990 Дженніфер вступила в Єль на факультет англійської мови. Вона сподівалася закінчити коледж анонімно, але дарма - акторку запам'ятали ще по фільму «Лабіринт».

Дженніфер успішно продовжила кінокар’єру, без проблем сполучаючи заняття в університеті зі зйомками, але все-таки їй довелося на два роки вибути з навчального процесу...

Коли був випущений у прокат «Ракетник» Студія Діснея подбала про те, щоб преса довідалася, що Дженніфер Коннеллі, виконавиця головної ролі, і її партнер Білл Кемпбелл під час зйомок почали зустрічатися, і планували одружитися. Історія була частково правдою, тому що вони дійсно зустрічалися, але до одруження справа тоді так і не дійшла.

Восени 1992 Дженніфер перевелася з Єля в Стенфордський Університет (Каліфорнія), де стала навчатися акторській майстерності в Роя Лондона, Говарда Файна й Гарольда Гускіна.

В 1994 році на екрани вийшов фільм "Of Love and Shadows" (1994), у якому Дженніфер знімалася разом з Антоніо Бандерасом, і виконала одну зі своїх найцікавіших ролей - заможної жінки, що живе під час режиму Піночета в 1970-х роках.

В 1995 році вона виконала роль лесбіянки в драмі Джона Сінглетона "Higher Learning".

Під час роботи над фільмом «Скеля Малхолланд» Дженніфер описувала свою героїню, як "об'єкт прагнення". Підтвердженням цьому служать постільні сцени з Ніком Нолтом і Джоном Малковічем. Їй навіть довелося попросити свого дідуся не дивитися цей фільм, щоб не шокувати його. Згодом акторка стала ставитися до сексуальних сцен філософськи. В інтерв'ю вона говорить: «любовні сцени це теж саме що й всі інші сцени, тільки крім фізичних зусиль треба ще задаватися питанням яку частину тіла як показати».

У фільмі «Винаходячи Ебботов» Inventing the Abbotts (1997) Дженніфер виконала роль такого поганого дівчиська. Сопродюсер фільму Рон Ховард говорив про Дженніфер: «Багато акторок грають ролі bad-girls сексуально й забавно, і в остаточному підсумку ми й одержуємо якийсь стандарт. Дженніфер змогла перебороти це. Вона дійсно змусила співчувати й співпереживати її героїні».

Дженніфер додавала багато праці, щоб приховати своє особисте життя, після тиску, що вона відчула під час її відносин з Біллом Кемпбеллом. Але коли почалася активна рекламна кампанія «Ебботов», вона не змогла сховати найголовнішу подію у своєму житті: у квітні її запросили разом з Роном Ховардом у шоу Рози О'доннел, де акторка оголосила про свою вагітність. У червні вона народила сина Кая. Його батьком став фотограф Дейв Дуган, з яким вона познайомилася під час скелелазіння в провінціях Нью-Йорка.

В 1998 вона знялася в науково-фантастичному фільмі «Темне місто» режисера Алекса Пройаса. «Місто», насичений візуальними ефектами, знімався в плині 4-х місяців в Австралії.

Однією з найдужчих робіт акторки на сьогоднішній день безперечно є роль наркоманки в драмі Дарена Аронофські «Реквієм за мрією», знятої по новелі Губерта Селбі. Дженніфер зуміла втілити на екрані трагічну долю занепалої під впливом наркотиків людини, життя якої, повна безвихідності, перетворилася в пекло під впливом накрозалежності:

Але головним успіхом Дженніфер став фільм «Ігри розуму», визнаний кіноакадемією США кращим фільмом 2001 року. У картину її взяв вищезгаданий Рон Ховард, що порахував, що саме Дженніфер зможе виконати роль студентки математичного факультету Стенфорда (візьмемо до уваги, що Дженніфер училася в Стенфорді й вивчала фізику й математику), що стала дружиною геніального математика-шизофреніка Джона Неша (Рассел Кроу): акторка блискуче впоралася з роллю й була визнана гідною премії Оскар як краща акторка другого плану.