Біографія Джона Малковича

Біографія Джона Малковича

Джон Малкович (Malkovich, John). Народився 9.12.1953 у м. Бентон (шт. Іллінойс).

Коли я вперше побачив Малковича на сцені, то подумав, що він або психопат, або найбільший актор нашого часу. Ребячливый, непривабливий цирковий виродок, смішний й ексцентричний одночасно - таким він мені здався», - так згадував про зустріч із актором режисер Р. Бентон, що зіграв величезну роль у творчій долі Малковича. Так, цього парубка з вухами, що стирчать, що випирає вперед щелепою й кирпою красенем не назвеш. Однак уже через хвилину після появи Малковича на екрані забуваєш про його непривабливу зовнішність. Так сильна навколишня його стихія комедіантства.

Ідучи по стопах батька - доглядача заповідника - Джон Малкович із дитинства готовив себе для такої ж роботи й із цією метою надійшов у Чиказький університет на біологічний факультет. Там він захопився театром, і після закінчення навчання ввійшов у знову організовану театральну компанію «Степпенволф». Вирішальний вплив на його подальшу долю зробила зустріч із акторкою Глен Хидли, у серпні 1982 року його дружиною, що стала. Вона не тільки підтримувала в ньому тягу до театру, але й подвигла на режисуру. Кілька постановок Джона були визнані вдалими. Це додало йому впевненості в собі. Як актор Джон Малкович був замічений в 1984 році після того, як одержав премію «Обі» за роль у спектаклі С. Шепарда «Дійсний Захід». Спектакль залучив до нього увага Дастина Хофмана, що готовив до постановки п'єсу А. Міллера «Смерть комівояжера» і вибрав Джона на роль невротичного сина героя-бифа. В 1985 році спектакль був показаний по телебаченню. Поступове ім'я Малковича ввійшло у свідомість мільйонів глядачів.

Дуже вдалим був його кінематографічний дебют у фільмі «Місце в серце» Р. Бентона (1984). Він грає містера Уилла, сліпого квартиранта в будинку бідної вдови, що може пересуватися по будинку й двору тільки за допомогою дбайливо натягнутих мотузок. І незважаючи на безпорадність, він проявляє незвичайну сміливість, рятуючи від ку-клукс-клану негра Мозеса. Малкович провів кілька днів у пансіонаті для сліпих, вивчаючи їхні звички й жести. Тому створений їм образ робить таке глибоке враження.

І все-таки дійсна голосна слава прийшла до актора через чотири роки, коли він знявся в картині «Небезпечні зв'язки» (1988). Англійський режисер Стивен Фрирс, чиє бачення істотно відрізняється від традиційно-голлівудського, не побоявся доручити Малковичу роль світського джиґуна й жуїра. Пожиратель сердець, Вальмон пурхає по життю, тут і там зриваючи квіти задоволення. Він настільки осліплений своїми успіхами в жінок, що мимоволі кривдить мстиву маркізу, що робить всі, щоб погубити нахабного молодика. Він гине в самому розквіті сил, так і не встигнувши вкусить всіх радостей життя.

Своєю невигубною спрагою життя, презирством до навколишньої, ігноруванням їхніх інтересів Порт Моресби, герой фільму Б. Бертолуччи «Під покривом небес» (1990) нагадує Вальмона. За допомогою італійського режисера Малкович створив портрет, що запам'ятовується, пересиченого, богатого американця, що пропалює життя з послідовністю, гідної кращого застосування. Смерть стає логічним завершенням його безпутного існування.

У Європі «Під покривом небес» був зустрінутий з більшим інтересом, чим у США. Екзистенціальна напруженість стрічки була сложновата для американської аудиторії. Фільм хвалили, але як би через силу. Зате з наснагою була сприйнята картина «Об'єкт краси» (1991), яку можна розцінити як іронічний парафраз попередньої стрічки.

Двоє богатых американців насолоджуються життям у розкоші респектабельного європейського готелю. Руки, по лікоть забруднені в чорній ікрі, провина зі стародавніх підвалів. І чим більше замовлень роблять постояльці, тим більше хвилювань випробовує хазяїн готелю. І дійсно, у цих двох немає за душею нічого, крім фальшивих кредитних карток. У цій веселій комедії Малкович повернувся до того типу героя, якого він зображував в «Небезпечних зв'язках». Як це ні дивно, всупереч своїй непривабливій зовнішності актор полюбився глядачам в образі світського джиґуна, із цинічною посмішкою на вустах.

За вісім років роботи в кіно Джон Малкович зумів стати таким виконавцем, про співробітництво з яким мріють сьогодні багато голлівудських режисерів і зірки.

Родина Джона Малковича

Брат

Денні Малкович – старший брат

Дочка

Амандин Малкович – народилася в 1990; мати - Ніколетта Пейрано

Син

Лоуи Малкович – народився в 1992; мати - Ніколетта Пейрано

Батько

Деніел Малкович – народився 20 грудня 1926; раптово помер від серцевого нападу у березні 1980 у віці 53; служив директором державної охорони

Мати

Джо Енн Малкович – власниця «Вечірніх новин Бентона»; її діти називають її «жабою», за глибокий голос

Сестра

Меліса Малкович –

Дружина

Гленн Хедлі – були одружені в 1982-1988; з'явилися разом в "Eleni" (1985) і "Making Mr. Right" (1987); також є членом ансамблю Steppenwolf; режессіровала Малковича в бродвейській постановці "Arms and the Man"

Відносини Джона Малковича

Мішель Пфайфер

познайомилися на зйомках фільму "Dangerous Liaisons" (1988); його кинороман з Мішель Пфайфер в цьому фільмі став причиною його розлучення з Гленн Хедлі

Ніколетта Пейрано

італійка; познайомилися під час зйомок "The Sheltering Sky" (1990), в якому вона працювала другим асистентом режисера; мати двох дітей Малковича