Біографія Клайва Оуена

Біографія Клайва Оуена

Клайв Оуен народився 3 жовтня 1964 року в м. Ковернтрі, у Великобританії. Його батько кинув родину, коли дитині було 3 роки, а Клайва виховувала його мати разом з вітчимом, що працював продавцем квитків на місцевому вокзалі. У Клайва 4 брати, старший з яких, Гаррі – моряк, двоє інших – Алан і Лі – музиканти, молодшого брата кличуть Скотт.

Клайв відрізнявся гарною успішністю, завжди перебуваючи в числі провідних учнів. Ще в школі він сказав батькам, що хотів би стати актором, але те, що його покликанням є театр, оточуючі зрозуміли тільки після того, як він зіграв у спектаклі Олівер Твіст. В 13 років він став членом молодіжного театру й, направивши всю енергію в це русло, практично закинув навчання – завалив практично всі предмети, крім Англійської мови. Було ухвалене рішення про виключення Клайва зі школи й тільки один учитель виступив у його захист і, побачивши в ньому потенціал, вирішив допомогти підліткові продовжити навчання, але вже в театральному училищі. Спочатку Оуен проявляв підлітковий максималізм, затверджуючи, що акторській майстерності навчити неможливо, що цей талант даний від бога. Але вчитель не відступив і організував йому співбесіду в коледж Маунтвью й навіть купив йому квиток до Лондона. Клайв був прийнятий, але незабаром знову закинув навчання, вважаючи, що тільки практична гра на сцені здатна підняти його на новий рівень – він повернувся в молодіжний театр, паралельно займаючись пошуками роботи. Однак роботу в їхньому містечку знайти було практично нереально й близько 2х років Оуен бовтався без діла.

Переконавшись, що обраний їм шлях нікуди не веде, Клайв подав документи й був прийнятий у Королівську Академію Драматичних Мистецтв /RADA/, де разом з ним проходили навчання Ральф Файнс і Джейн Хоррокс. Цього разу навчання пройшло без накладок і в 1987 році Оуен одержав диплом.

Під час навчання в академії, студенти із класу Оуена брали участь у постановці нової п'єси Говарда Баркера, прем'єра якої повинна була відбутися в Royal Court, а головну роль повинен був зіграти Гарі Олдман. Але напередодні прем'єри Олдман занедужал і його місце попросили зайняти Клайва, тому що він був єдиним студентом, що знає цю роль.

Закінчивши навчання, Оуен почав шукати роботу в театрі – він брав участь у постановці мюзиклу «Кішки», спектаклів «Ромео й Джульєтта», "The Canary at Watford", "Twelfth Night at the Crucible in Sheffield", "Measure For Measure", "The Doctor's Dilemma".

Зі своєю дружиною він також познайомився на театральних підмостках, причому історія ця виявилася прикладом класичного романтичного збігу – граючи Ромео в постановці «Ромео й Джульєтта», актор закохався у свою Джульєтту, Сару Джейн Фентон. Їхні відносини носили досить нестабільний характер – розстаючись кілька разів і починаючи все заново, у результаті закохані одружилися в 1995 році й зробили на світ двох дочок – Ханну й Ів.

В 1988 році відбувся дебют актора в кіно, у фільмі "Vroom". Далі він знявся ще в парі телефільмів, після чого зовсім зненацька на нього звалилася справжня слава (локального, Британського масштабу) – серіал "Chancer", у якому він зіграв головну роль, користувався мегапопулярністью – життя Оуена перетворилася в зоряний круговорот – жовта преса, папараці, переслідування й вторгнення в особисте життя – повний спектр атрибутів слави. Оуен важко переносив увагу, що звалилася на нього, громадськості й украй неохоче спілкувався із пресою, одержавши в журналістів репутацію важкого актора. Ще одна небезпека, що підстерігала молоду зірку – поява щотижня на телеекрані в тому самому образі могло б привести до того, що на інші ролі його могли б після цього не запрошувати – зваживши всі за й проти Клайв пішов із серіалу. Він також відхилив всі пропозиції по зйомці в рекламних роликах.

Своєю наступною роллю Оуен вирішив перемінити імідж докорінно, зігравши в стрічці 1991 року «Закрій мої очі» украй негативного й непривабливого героя, що викликало повне неприйняття в його шанувальників – вони звикли до славного героя в його виконанні й відмовлялися сприймати його в ролі лиходія.

Подібно ДіКаприо, що заліг на дно після «Титаніка», Оуен вирішив затаїтися на пару років, повернувшись на театральну сцену, щоб почекати поки вляжеться його телепопулярність і глядачі перестануть асоціювати його з певним героєм.

В 1993 році Оуен повернувся в кіно, при цьому він уперше одержав роботу в США. Практично всі 90-і роки пройшли в актора під знаком телефільмів і телесеріалів – він знявся в більш ніж 15 стрічках, що вийшли на телеекрани США й Великобританії.

Були й більш серйозні картини, наприклад в 1996 році на екрани Америки вийшов трилер «Дружина Багатія», де Оуен склав пару Холлі Беррі, у той час поки ще не дуже відомій акторці.

Приблизно в той же час Клайв взяв участь у створенні комп'ютерної гри "Privateer", ставши обличчям й голосом одного з героїв.

Не боячись експериментувати зі сміливими образами Клайв зіграв гомосексуаліста в екранізації популярного спектаклю "Bent" – у театральних постановках цю роль до нього виконували такі зірки, як Йан Маккеллен і Ричард Гір.

Не забував Клайв і своїх театральних корінь – в 1997 році він зіграв одну з головних ролей в екранізації роману «Близькість».

У наступні два роки на екрани вийшло кілька картин за участю Оуена, але всі вони носили досить посередній характер. Набагато більшим успіхом користувалася серія фільмів «Другий Зір» з його участю, що демонструвалася по ТВ – Оуен зіграв сліпого детектива, що розкриває злочини за допомогою своєї напарниці, що стала його другими очима.

У цьому ж році компанія BMW запускає PR – проект BMW films – серію короткометражних екшн фільмів ( що є більше чим просто рекламними роликами) знятих відомими режисерами (Джон Ву, Гай Річі, Енг Лі, Тоні Скотт і ін.) за участю зірок (Мадонна, Міккі Рурк і ін.) у центрі сюжету яких обов'язково була одна з моделей BMW. Клайв Оуен взяв участь відразу в декількох таких міністрічках, зігравши таємничого водія, що виконує різного роду завдання.

У нове, 21е століття актор увійшов маючи за спиною велику кількість картин, жодна з яких не зуміла принести йому всесвітньої популярності. І тільки 2001 рік можна назвати початком періоду блокбастерів з його участю. В 2001—2002 роках Клайва можна було побачити в «Госфорд Паренню» Роберта Олтмана, а також в «Ідентифікації Борна».

В 2003 році Оуен склав пару Анджеліні Джолі в стрічці «За межами границь», багатообіцяючому проекті, що повністю не виправдав покладених на нього надій і із тріском проваленому в прокаті – збори стрічки склали 4,5 млн при бюджеті в 35 млн.

2004 рік ознаменувався справжнім проривом Клайва на головні ролі – він зіграв Короля Артура в однойменному проекті Джеррі Брухкаймера (продюсера таких стрічок як «Пірати Карибського Моря», «Перл Харбор» та ін.), а також увійшов до складу зоряного квартету Робертс-Портман-Лоу в екранізації спектаклю «Близькість», над яким йому вже доводилося працювати раніше на театральній сцені. Стрічка була номінована на премію Золотий Глобус в 5 категоріях (включаючи кращий фільм), перемігши у двох з них – Наталі Портман була визнана гідною Золотого Глобуса як краща акторка другого плану, а Клайв Оуен – як кращий актор другого плану.

В 2005 році з'явилася ще одна зоряна стрічка за участю актора – екранізація коміксу Френка Міллера «Місто Гріхів» – авторський проект Роберта Родрігеса за участю Брюса Уілліса, Джоша Хартнетта, Джессіки Альби, Кейт Босуорт, Елайджи Вуд, Міккі Рурка, Бенісіо Дель Торо й ще багатьох зірок.