Рецензії, в яких згадується Олівія Колман

«Різдвяна пісня» Чарльза Діккенса з моменту свого виходу в друк стала невід’ємною частиною британського Різдва, а потім, поширившись в інші куточки світу, стала головною різдвяною казкою людства про силу добра та Різдва і про те, як ніколи не пізно ставати добрішою та кращою людиною. За сторіччя існування кінематографа цю історію неодноразово екранізували у всіх видах та формах, навіть Маппети випустили на початку 1990-х свою «Різдвяну казку Маппетів». Ось і наприкінці минулого року ми отримали одразу дві нові екранізації, і найкращою з них виявилася та, де немає Раяна Рейнольдса (соррі, Раян).

Найбільш кінематографічною королевою великого екрану безперечно є Єлизавета I, про яку нещодавно вийшов ще один історичний фільм «Марія – королева Шотландії». А ось грецького режисера Йоргоса Лантімоса зацікавила особистість менш відомої, але не менш інтригуючої та цікавої королеви Великої Британії – королеви Анни, яка правила країною на початку 18 століття, коли англійці воювали з французами. І поки йшла війна, в палаці королеви плелися страшні інтриги, що загострилися з прибуттям дівчини, яка втратила своє становище в суспільстві, та мала чарівну посмішку, що приховувала її підступну душу. Її звали Ебігейл Мешем, і вона твердо вирішила стати новою фавориткою королеви.