Кінодайджест 15
Кінодайджест 15 знову в ефірі! Ведений твердою рукою кермового, він сміливо розсікає бурхливі води вітчизняного та зарубіжного кінематографу, видаючи на-гора обпалюючу правду! У сьогоднішньому огляді нові і не дуже фільми: «Битва за Лос-Анджелес», «Зелений шершень», «Механік», «Ісходний код» і «Канікули суворого режиму».
«Битва за Лос-Анджелес» (Battle: Los Angeles)
Фільм, судячи з усього, покликаний показати американцям, як воно - жити в окупованому Іраку, коли неждано-негадано на країну напригівають переважаючі сили світосяйних джедаїв і повідомляють, посміхаючись безтурботно: «Нам потрібна ваша нафту, а от ви - навпаки, є абсолютно не потрібні». Інші версії появи цієї стрічки на світло теж є, але мені вони бачаться непереконливими. До речі, в Лівії зараз, судячи з усього, проходить підготовка до зйомок другої серії. У цілому, для своїх сімдесяти бюджетних мільйонів все зроблено на диво пристойно - бої з десантними частинами прибульців, так само як і протиповітряна боротьба показані цілком симпатично, Аарон Екхарт переконливий, а драматичні сцени драматичні. Єдиний мінус - все це, загалом, вже було неодноразово показано в іграшках серії "Quake" і "Gears of War" та фільмі типу «Зоряний десант», а для створення чогось суто свого у «Битви» тупо не вистачає дихалки. Разом - симпатичний фільм на один раз.
«Зелений шершень» (The Green Hornet)
Спадковий мільйонер і за сумісництвом повний ідіот Брітт Рід має можливість керувати батьківською газетною імперією, але не має бажання. Зате він бажає боротися зі злом, але не має можливості. І тут йому під руку вдало підвертається геніальний механік на ім'я Джейсон Стетхем Като, який може оснастити будь-яку машинку здвоєними кулеметами Гатлінга, катапультою, бронебійним склом і вогнеметом (не кажучи вже про пластинковий програвач) буквально за тиждень. А якщо так - значить, через тиждень всьому злу в місті не жити! Особливо, якщо його смотрящим виступає якийсь дивак на ім'я Бенджамін Чуднофські (як вони взагалі вигадують такі прізвища?). Ну а оскільки всі дійові особи у фільмі - повні і закінчені дебіли, то вийде, однозначно, весело. Чи так це? Частково, безумовно, так - Сет Роген в ролі Брітта Ріда виглядає весело, відв'язується по повній (що й не дивно, він автор сценарію, тому й понаписував для себе всякого хорошого). Лиходій Чуднофські (Крістоф Вальц) ідіоти теж по повній - одна епопея зі зміною прізвища чого варта. У цілому ж, однак, фільм на повноцінну відривну комедію не тягне - він для неї недостатньо тупий, а для мелодрами - недостатньо любовей. Нарешті, для супергеройських бойовика там занадто мало супергероїв - їх там немає зовсім. У цілому, звичайно, кумедно, але чекали набагато більшого.
«Механік» (The Mechanic)
Рімейк фільму 1979 року про найманого вбивцю (Джейсон Стетхем), що працює під оперативним псевдонімом «Механік». Джейсон, зрозуміло, фахівець найвищого класу, тому нарікань у начальства до нього ніяких, людці дохнуть один за іншим, грошики течуть рікою, а він всі їх рахує, та косить ліловим оком на мрію всього дитинства - красуню-яхту, на якій так і хочеться поплисти в далекі краї. І все, здавалося б, добре, але одного разу на прохання одного роботодавця він пришиває іншого свого роботодавця. А після цього до Механіку приходить син убитого (Бен Фостер) і просить навчити кілерству і його теж. Щоб, значить, помститися невідомому лиходієві за героїчного Папаню. Механік мучиться совістю, але бажання виконує. А що з цього вийде, дивіться самі.
Насправді ж не зовсім і не відразу зрозумілий головний посил фільму. Автори, схоже, намагаються тиснути жалістю спочатку за фактом вбивства татуся, потім дзвінкої совісті Механіка, потім важкого синівської горя від втрати. А от не виходить жалю - адже всі герої мерзоти ті ще, відібрані спеціально, каліровані прямо. І нікого не шкода, нікого, от тільки зловтіха бридко хихикає, що не купити йому яхту-таки, ніяк не купити. І чума з усією їх кілерською хеврою.
«Вихідний код» (Source Code)
Капітан Колтер Стівенс (Джейк Джілленхол) прокидається в чужому тілі у поїзді, який через вісім хвилин вибухає і летить під укіс. Після цього він приходить в себе в ізольованій капсулі, де капітанові пояснюють, що він - учасник секретної програми «Вихідний код», завдяки якій його свідомість можуть на вісім поміщати в тіло людини, яка загинула в сьогоднішньому залізничному теракті. І тепер, щоб запобігти новий вибух, Стівенс повинен раз по раз вирушати в чуже минуле, намагаючись знайти зачіпки і докази, що вказують на особу терориста. Щоразу в його розпорядженні всього вісім хвилин.
Ось незважаючи на вкрай позитивні відгуки західних критиків, фільм мені скоріше не сподобався. Намагаюся коротко пояснити, чому. Уявіть собі серіал «Залишитися в живих», де нам як і раніше нічого не пояснюють, але безжалісно видаляють з розповіді всіх колоритних, яскравих персонажів і потужні діалоги, залишаючи тільки мужньо неголеного Джілленхол і снулую як риба Фармігу. Уявіть собі герметичний детектив, де детектив намагається розкрити вбивство, безцільно блукаючи двоповерховим вагоном і турбуючи мирно готуючихся до теракту пасажирів запитаннями на кшталт: «А чи не ти поїзд підривати зібрався, каз-з-ліна? Відповідай, я тебе питаю!» Уявіть собі мелодраму, де головний герой, зібравшись під'їхати до дівчини, раптово помічає, що у нього, власне, і ніг-то немає, і взагалі він сам - фактично живий мрець. Ну, от такий от вийшов фільм «Вихідний код», цікавий, але нуднуватий.
Екранізація однойменної книжки за авторством Андрія Кивінова («Вулиці розбитих ліхтарів», «Забійна сила»). Деяким чином, фільм є «Джентльменами удачі» навпаки - там вихователь з дитячого саду за завданням міліції ставав ватажком банди, а тут - двоє втікачів зеків видають себе за вихователів у піонерському таборі. І, що характерно, виходить дуже навіть непогано.
Особисто мені фільм дуже сподобався. Сценарій хороший і міцний, без поганої чорнухи (незважаючи на тюремно-ментовську тематику). Актори грають як слід (Безруков - просто моща, мега-талант!), Смішних моментів достатня кількість, музика гарна. Для дівчаток також присутній забавний любовний трикутник і натяк на любовну лінію. У цілому, дуже, дуже гідний, хоча і сильно неновий фільм. До речі, книгу, за якою поставлено картина, також настійливо рекомендую, толково написано.