Рецензія на фільм «Зоотрополіс»
У диснеївському світі тварин

Кіностудія Walt Disney Animation Studios прагне практично щорічно радувати глядачів мультфільмами на найрізніші теми, але, зрозуміло, її коником досі є історії про тварин, хоча останнім часом про них знімається менше мультфільмів. І ось діснеївські фантазери вирішили зібрати разом всіляких звірів, почекати, поки вони еволюціонують, і поселити їх усіх разом під зводом міста Зоотрополіс...

Роздумувати над тим, якою була б цивілізація, якби тварини пройшли всі етапи еволюції людини, а людей і зовсім не було в цьому світі, доручили режисерам Байрону Ховарду («Вольт») і Річу Муру («Сімпсони», «Футурама», «Ральф»), у яких вже є по номінації на «Оскар». Вони разом з командою диснеївських аніматорів відправляють глядача в незабутню пригоду, в якій два відомих ворога – кролик і лис – об'єднуються, щоб розкрити хвилю викрадень звірів в мегаполісі.

Все починається з того, як молода і амбітна кролиця Джуді Хоппс вирішує стати поліцейським, щоб довести всім і, в першу чергу, собі, що вона не якийсь полохливий заєць. Відправившись у велике місто, де, здається, можливо здійснити будь-яку мрію, вона стикається віч-на-віч з суворою реальністю і змушена виписувати штрафи за паркування, а не ловити небезпечних злочинців. Тому коли підвертається шанс знайти зниклого чоловіка видри, Джуді жваво хапається за нього.

Головна героїня тут молодець, у її втіленні звичайна історія про аутсайдера, який йде до своєї мрії заграла новими фарбами. Але все стає по-справжньому цікавим, лише коли вона зустрічає лиса-афериста на ім'я Нік Вайлд. Спершу по відношенню до головної героїні він більш другоплановий персонаж, але до фіналу вони залишаються на рівних, і, більш того, саме Нік прописаний настільки харизматично і тонко, що його з легкістю можна назвати одним із самих чудових героїв, які коли-небудь були народжені на студії Walt Disney Animation Studios. Спостерігати за їх пригодами з Джуді величезне задоволення, яке не завжди отримуєш навіть при перегляді фільму з живими акторами.

Одним з цікавих і продуманих аспектів «Зоотрополіса» є сама концепція світу, де тварини живуть так само, як люди. На перший погляд, творці мультфільму просто перенесли людські риси і якості на тварин, але, насправді, вони створили набагато більш складне суспільство, ніж у нас. Варто тільки взяти той факт, що їх місто повністю відповідає потребам тварин різних видів – від мишей до слонів, які комфортно існують не тільки в своїх ареалах, а й можуть вільно і без проблем перетинатися в громадських місцях. Цьому людям варто повчитися у Зоотрополіса.

«- Еволюція еволюцією, але всередині ми все ті ж тварини.»

Центральною темою заплутаного розслідування Джуді і Ніка є природа звірів, які споконвіку ділилися на травоїдних і хижаків. Невже вони всі дійсно змогли перерости це? Чи може в кожному з них досі ховатися первісний звір, або це просто черговий прояв упередження і страху з боку тих, над ким в дитинстві знущалися представники іншого виду? Адже тут наочно показано, що обмежувати не таких, як вони, можуть як колишні хижаки, так і «милі» травоїдні.

Крім захоплюючого сюжету і чудово прописаних персонажів, навіть тих, хто з'являється в кількох сценах (Флеш!), «Зоотрополіс» може похвалитися і різноманітними відсиланнями до масової культури, які цікаво виловлювати під час перегляду. Особливо серед них вразило відсилання до «Хрещеного батька», продумане до дрібниць.

Хотілося б, щоб за мотивами мультфільму був знятий мультсеріал або, принаймні, друга частина, оскільки парочка слідчих Хоппс і Вайлд занадто шикарно продумана, щоб її так просто відпускати з екрану. Та й настільки розумних детективних історій, яку прописали в «Зоотрополісі», для дітей існує не так і багато.

Один з кращих диснеївських мультфільмів за останнє десятиліття. Майбутня класика.

Щоб розкрити заплутану справу, за яку ніхто не хоче братися, деколи потрібен неординарний підхід. Як, наприклад, партнерство двох давніх ворогів – кролиці і лисиці.