Все про фільм Анджеліни Джолі «Біля моря»

11 грудня 2015,  04:31 | Статті | Автор: SpaceMonkey

«Біля моря» – це історія про стосунки, зруйновані втратою, про силу кохання та про шлях до зцілення і прийняття.

Анджеліна Джолі-Пітт

«Біля моря» – третя режисерська робота володарки премії «Оскар» Анджеліни Джолі-Пітт, яка також виступила сценаристом та продюсером стрічки. Ролі у фільмі виконали Бред Пітт і Анджеліна Джолі-Пітт, а також Мелані ЛоранБезславні виродки», «Ілюзія обману»), Мельвіль ПупоЛоранс у будь-якому випадку»), триразовий переможець премії Сезар Нільс АреструпСкафандр і метелик», «Пророк») та дворазовий переможець премії «Сезар» Рішар БоренжеКухар, злодій, його дружина і її коханець», «Гран Шман»).

Стосунки колишньої танцівниці Ванесси та її чоловіка Роланда заходять у глухий кут. Намагаючись вдихнути нове життя у свій шлюб, пара вирушає в подорож мальовничим узбережжям Франції. Серед вузьких вуличок тихого приморського містечка, де Ванесса і Роланд затримуються на деякий час, трапиться те, що змінить їх назавжди.

За своїм стилем фільм «Біля моря» тяжіє до європейського кіно та театру 60-х та 70-х років з їх концентрованою оповіддю, універсальними характерами та інтимною, часто тривожною атмосферою.

Про створення фільму

Початок зйомок

Ще до свого повнометражного режисерського дебюту «В краю крові і меду» та задовго до початку зйомок воєнної драми «Нескорений», Анджеліна Джолі-Пітт написала сценарій «Біля моря», досліджуючи тему горя та кохання.

Джолі-Пітт розмірковує про свою мотивацію:

Я написала «Біля моря», прагнучи дослідити горе. Зокрема, людей, які його ще не зазнали, людей, що дозволили йому оселитися всередині, та людей, які знайшли спосіб його пережити. Всі в цьому фільмі – уособлення різних способів звернення до цієї теми. Я написала текст ще до того, як вирішила стати режисером цього фільму, тож я не думала, що ми будемо працювати разом з Бредом над цією стрічкою. Коли ти щось пишеш, ти часто навіть не знаєш, чому ти це пишеш; аж поки ти не застрягнеш в цьому та не зреагуєш на це, тоді ти розумієш, що тебе щось турбує чи впливає на тебе. Я ніколи не передбачала, що ми знімемо фільм, або зіграємо у ньому, тому я писала з певним ступенем свободи.

Вона додає:

«Біля моря» – некомерційне кіно. Це можливість для всіх нас експериментувати та досліджувати, створювати щось особливе. Існує певна свобода, коли знімаєш некомерційний фільм. Ти можеш бути сміливішим і зважитись на експерименти. Це емоційно складніше і процес більш творчий. Ми сподіваємося, що фільм сподобається людям, які прагнуть пережити інший, складніший кінематографічний досвід.

У продюсуванні та на екрані до Джолі приєднався її чоловік Бред Пітт. Він коментує історію та ділиться своїм досвідом:

За елегантністю сценарію Енджі створила дуже європейський фільм. Наша робота як акторів полягала в тому, щоб зробити його більш особистим. Ми стільки всього пережили разом, ми дуже поважаємо один одного, у нас великі очікування один від одного та нашої сім'ї. Це був один із найскладніших проектів, в яких я брав участь. Але в той же час, я мав свободу дій, оскільки ми могли експериментувати. Це був на диво найкомфортніший знімальний майданчик, на якому я коли-небудь працював, тож ми просто відпустили себе.

Пітт розповідає про героїв фільму:

Це історія про декілька пар на різних етапах їхнього життя. Леа та Франсуа – молодята, вони в захваті від потенціалу майбутнього; Мішель та Патріс – друзі, що були загартовані життям, а також наші герої – Роланд і Ванесса, які на тому етапі, де новизна стосунків вже стерлася, і все вийшло на поверхню. Це та точка, з якої вони можуть або вирватись та зміцнити стосунки, або ж розійтися.

Обидва продюсери визнають, що фільм надав їм можливість заново відкрити свою любов до акторського ремесла. Джолі-Пітт говорить:

Я вже давно не відчувала як акторка, що я вільна у грі, що я можу бути нешанобливою та недоречною... і робити свій власний вибір. Я хотіла бути сміливою і досліджувати, а не намагатись вписатись в те, що необхідно подати глядачеві певним чином.

Драматургія

Роланд та Ванесса – подружжя, що переживає неймовірне горе і не знає, як з ним впоратися. Їхній шлюб проходить серйозну перевірку, але вони все ще глибоко закохані один в одного. Тим не менш, їхні стосунки тимчасово розірвані втратою, на яку вони реагують зовсім по-різному.

Джолі-Пітт знайомить нас з головними героями:

Коли ви побачите їх, ви припустите, що Роланд хуліган і п'яниця. Ви подумаєте, що його дратує Ванесса і він зосереджений лише на собі і на своєму романі. Ви також припустите, що Ванесса зациклена на своєму зовнішньому вигляді і не любить людей. Насправді ж, Ванесса приймає антидепресанти в той час, коли більшість людей навіть не знали, що таке депресія. Потім ви поступово дізнаєтеся, що є причина, чому вони уникають один одного... і є причина для гніву. Вона існує вже давно і вони обидва ніколи не обговорювали її поміж собою. Вони обидва страждають і виливають гнів один на одного. Спостерігаючи за іншими людьми, їм вдається на деякий час забути про себе, і це відкриває їх, проявляє їх по-новому.

Джолі-Пітт визнає:

Коли ви і режисер і актриса у фільмі, у вас дуже мало симпатії до вашої власної героїні... принаймні спершу.

Пітт розповідає про свого персонажа:

Роланд намагається написати книгу, і вони приїжджають до цього приморського селища по натхнення. Я впевнений, що з цією місцевістю та персонажами у нього на думці Хемінгуей. Але його книга врешті-решт стає про них та їхній досвід ... а також про те, який ефект мав на них час, проведений в цьому місці.

Джолі-Пітт відверто розповідає про досвід роботи зі своїм чоловіком:

Нашій історії поза екраном вже 10 років і все це вплинуло на роботу. Це було складним завданням. Я зрозуміла, що це найбільша вдача, якщо ти як актор можеш використовувати всю інтимність ваших стосунків з партнером. Можеш кидати виклик та підштовхувати один одного, аби зробити все краще.

Постійним нагадування про щасливе минуле Ванесси та Роланда служать молодята Леа та Франсуа, які ще не зазнали біль, втрату та їх нищівних наслідків. Вони знаходяться на етапі розквіту шлюбу, сповнені надії та ненаситної жаги один одного. Життєрадісність їхніх сусідів вабить Роланда та Ванессу, але також і засмучує їх. Головні герої бачать в них те, що колись мали і намагаються повернути.

Пітт пояснює важливість персонажів Леа та Француа в історії:

Роланд та Ванесса намагаються пережити велике горе. Зокрема, Роланд намагається відновити зв’язок з дружиною, оскільки розуміє, що втрачає її. Їх сусіди в готелі – це інструмент, принаймні на мить, що дозволяє нашим героям почати відчувати та відновити деяку подобу того, ким вони були раніше.

Французький актор Мельвіль Пупо, що грає роль Франсуа, розповідає:

Ванесса і Роланд дізнаються, що за стіною живе пара, яка є їхньою протилежністю. Тут діє ‘l’effet de miroir’, як ми кажемо у Франції – «ефект дзеркала». Леа і Франсуа щасливі, вони насолоджуються життям, проводять гарно час, займаються сексом та веселяться. Обидві пари проводять у готелі свою відпустку, але вони знаходяться на дуже різних етапах стосунків. Одні в епіцентрі великої кризи, а інші – на початку великої історії, сподіваймося.

Роль нареченої Франсуа грає французька актриса Мелані Лоран, яка вже працювала разом з Піттом у фільмі «Безславні виродки». Пупо коментує стосунки з колегою:

Я дуже близький з Мелані, ми знайомі вже протягом багатьох років. Ми хороші друзі, тож спільні сцени далися нам з легкістю. Ми ділилися з Енджі своїм баченням, а вона пропонувала нам ідеї, і ми пробувати різні речі.

Лоран визнає, що робота над «Біля моря» більше нагадувала гру в спектаклі, ніж зйомки фільму на знімальному майданчику. Вона уточнює:

Ми забули про камери та дозволили собі просто бути акторами. Коли Мельвіль і я знімали сцени в нашій кімнаті, камера була схована на стіні. Ми не бачили ані камери, ані знімальну команду, тож ми були по суті самі на знімальному майданчику. Ми забули про все і просто грали та імпровізували.

Лоран відмічає, що була дійсно вражена тим, що Анджеліна грала свою роль та займалась режисурою фільму водночас:

Вона керує акторами як акторка: ми говоримо однією мовою. Вона запитує: «Чи це вам потрібно? Чи комфортно вам так? Чи хочете ви це обговорити?

Двоє літніх чоловіків Мішель і Патріс, які втратили своїх дружин, але знайшли певний спокій (один через віру, а інший через стійкість та гумор) – третя «пара» в історії. Власник кафе Мішель володіє глибокою мудрістю про взаємини, якою він ділиться з Роландом, який щодня приходить в ресторан, щоб писати свій роман та випити. Переживаючи смерть своєї дружини, Мішель вчить Роланда приймати минуле та кохати Ванессу такою, якою вона є. Патріс, власник готелю, тримає свій біль при собі і рідко говорить.

Роль Мішеля грає відомий французький актор Нільс Ареструп. Він розповідає:

Мішель є власником єдиного кафе навколо, і це місце, де всі персонажі зустрічаються. Він є людиною, яка прожила дуже інтенсивну історію кохання з дружиною і намагається пережити її нещодавню смерть.

Боренже коментує режисерську роботу Джолі-Пітт:

Це історія кохання, яка намагається відродити саму себе. Як шанувальник кіно я повинен визнати, що спосіб, в який працює Анджеліна, досить дивний. Вона знає, чого хоче, вона допитлива, вона грає в квест. Анджеліна – не просто режисер, вона справжній режисер. Я хотів би вирізняти ці два поняття. В неї є своя точка зору, яку вона відтворює за допомогою технологій та емоцій. Вона працює в цій дуже чутливій, інтуїтивно зрозумілій, органічній манері.

Франція 1970-х: Локації та дизайн

Зйомки фільму «Біля моря» відбувалися протягом дев'яти тижнів у містечку Мгарр Ікс-Ксіні на острові Гозо:

Ми мали можливість знімати у цій дивовижній затоці в Гозо, що повинна була репрезентувати Марсель у Франції. Мальтійський уряд дуже люб'язно погодився надати нам доступ.

коментує Пітт

Джолі-Пітт вирішила обрати 70-ті роки, тому що це був цікавий для політики та мистецтва період; звичайно, це вплинуло на всю сценографію.

Незважаючи на те, що зйомки проходили на Мальті, локація нагадує ізольовану бухту на півдні Франції. Якщо сьогодні вона б була наповнена різними видами ресторанів та туристами, в 70-ті ще можна було знайти таке місце на півдні країни з лише одним невеличким готелем, де гостювали рибалки разом з туристами.

Мелані Лоран розповідає:

Є щось особливе в чуттєвості та сексуальності 70-х років, і я думаю, що Енджі хотіла віддалитися від сучасності, щоб відтворити справжню красу на екрані.

З його довгими, вітряними дорогами, крутими скелями, невеличкими продуктовими магазинами, затишними кафе та прекрасним видом на затоку, що відкривається з усіх частин готелю, знімальний майданчик на острові Гоза був сприятливим не тільки для роботи акторів, а також для команди, яка розробляла кожен аспект сценографії. Вона мала змогу переміститись назад до простішого часу і місця, де немає зовнішніх атрибутів та подразників сучасного життя.

Костюмер Еллен Міронік була відповідальна за приголомшливі наряди в стилі Ів-Сен Лорана для Джолі-Пітт, а також створювала типові образи 70-х для Пітта та Пупо. Лоран відзначає, що костюми навмисно роблять акцент на часовому періоді:

Настрій Ванесси відображається у її одязі. Вона носить одяг кінця 60-х, часу, коли вона була щасливішою. Ймовірно, вона не хоче рухатися далі.

Ефект дзеркала: Операторська робота та освітлення

Джолі-Пітт коментує роботу знімальної групи:

У нас була дивовижна команда: від Джона Хантмена, що працював над знімальним майданчиком, до Крістіана Бергера, що займався освітленням та камерами. Світло зовсім не було агресивним. Система Крістіана більш інтимна. Вона не виправляє всі твої недоліки, тому лишає тебе більш справжнім.

Режисер додає:

Я хотіла, щоб фільм виглядав як вистава. Я хотіла, щоб ми могли вільно рухатися по всій кімнаті та знімати ... а не знаходитись постійно у світлі лайтбоксу. Крістіан працює з цією надзвичайною системою, яка використовує відбиваюче світло. Це більш природно. Ви не знаєте, звідки падає світло, але це красиво.

Система освітлення Бергера захищає красу природного світла і надає Джолі-Пітт можливість створювати широкий спектр атмосфер, використовуючи мінімум устаткування. Це дало акторам нову свободу дій та простір для роботи. Завдяки цій системі режисер може змінити освітлення сцени під час постановки за лічені хвилини.

Пупо додає, що Джолі-Пітт прагне до простоти не тільки в освітлені, а й в інших аспектах роботи з камерою:

Яке ж було моє здивування, коли Енджі просто лишила камеру знімати протягом 10 хвилин, і ми імпровізували у сцені, що була прописана в сценарії. Потім, після того як ми закінчили сцену, камера продовжувала знімати ще 5 хвилин. Для Мелані і для мене це було схоже на наше життя, крім того, ми не бачили камеру та знімальну команду. Ми були вдвох в цій кімнаті, так що ми курили, випивали та сперечалися. Це дуже простий, чистий та старомодним спосіб знімати фільми, який нагадав мені про фільми Джона Кассаветіса з Джиною Роулендс.


Режисер та сценарист «Біля моря» Анджеліна Джолі-Пітт підсумовує:

Горе – це частина життя, і можна знайти гордість та комфорт у ньому, і навчитися миритися з ним. Як той рибалка у фільмі: іноді ви повинні декілька разів пройти через припливи життя.

2313 

Написати коментар

Написати коментар...
Написати коментар...

Читайте також: