Рецензія на фільм «Посіпаки»
У пошуках найзліснішого боса
Коли в процесі еволюції виходить досить милий вид жовтих маленьких істот, які презабавно розмовляють, і ходять групками, вельми цікаво, що єдиною метою їх існування виявляється служіння найжахливішому лиходію. Але армія непосидючих жовтків може довести кого завгодно, причому найчастіше аж ніяк не до славного завоювання світу...
Для спін-оффа про забавних міньйонів, які в нашому перекладі називаються ще смішніше – посіпаки, один з творців «Нікчемного я» П'єр Соффін об'єднався з мультиплікатором Кайлом Балдою, який зняв вже кілька короткометражок («Навчання водінню», «Паніка в поштовому відділенні», «Щеня») про ці створіння. Вони відправляють глядача в подорож крізь віки, знайомлячи з різними господарями жовтих непосид, які схиляються перед великим злодійством.
Тільки якими б чарівними і турботливими не були посіпаки, їм просто катастрофічно не щастить. Незважаючи на своє вірне служіння лиходіям, вони в душі дуже добрі, наївні і хочуть виключно як найкраще. Звідки ж їм знати, що найкращі наміри найчастіше за законом підлості обертається катастрофою. І ось вони знову бредуть безцільно у пошуках нового роботодавця, без якого їх загальний коефіцієнт задоволеності життям різко падає. Тому Кевін (найдовший), Стюарт (одноокий) і Боб (самий маленький, що всередині, що ззовні) вирішують врятувати всіх, відправившись за новим лиходієм за океан, де їх чекають незабутні пригоди та знайомство з найбільш запеклою злодійкою 1968 року, яку звати...
...Скарлетт Противсіх! Милою дамочкою цю особу не охарактеризуєш, зате в харизматичності їй не відмовиш. І це приголомшливо, коли намальований персонаж, який по суті складається з пікселів, виходить настільки колоритним. Лиходійка з неї хоч куди. Така собі стерва-брюнетка в червоному платті, здатному перетворюватися на реактивний літальний апарат, напханий зброєю (якщо ви до такого не готові, то цей мультфільм не для вас). Хоча в душі вона – маленька дівчинка, яка просто хоче корону. І керувати імперією в додачу.
Мультфільм вийшов не таким шикарним, як «Нікчемний я», де ми вперше познайомилися з цими жовтими шалунами, але він повністю виправдовує своє існування, піднімаючи настрій однією лише присутністю на екрані цих відчайдушних жовтків.
Створення «Посіпак» було необхідно, адже їх популярність і вміння викликати розчулення за лічені секунди дадуть фору багатьом комічним мультперсонажам. В плані сюжету мультфільм, звичайно, виявився слабшим за оригінал, адже саме по собі досить складно помістити героїв, створених за законами німої комедії, в повний метр і чекати, що все пройде гладко.
Зате тут є безліч різноманітних культурних відсилань до подій та історичних постатей, помічати їх – одне задоволення. Якщо сильно постаратися і включити фантазію, то тут можна знайти навіть натяки на «Залізну людину» і «Гаррі Поттера». І окреме спасибі творцям за те, що в титрах грає «Got to Get You into My Life» у виконанні The Beatles. Ця пісня не настільки широко відома, як інші їхні хіти, але вона чудова і чудово вписується в сюжет і історичну канву мультфільму. Сама Великобританія, де відбувається значна частина основних подій, і британці, в тому числі і Королева, показані до крайнощів стереотипно, але, відчувається, що зроблено це було не зі злим умислом, а щоб зайвий раз підкреслити, наскільки безглуздо мислили вузько і бачити світ штампами. Хочеться вірити, що глядачі це саме так і будуть трактувати.
Посипаки одним своїм існуванням спростовують всі закони природи і, часом, логіки, витворюючи, що їх душам заманеться, перетворюючи будній день на свято веселощів, злодійства і бананів. Тому якщо вони вже давно підкорили ваше серце, це мультфільм безумовно для вас.
Жовті посіпаки допоможуть захопити світ найзлішому лиходієві. У всякому разі активно спробують це зробити. З тортом і феєрверками.
