Прес-реліз фільму «Робот Чаппі»

Від режисера фільму «Район №9» - новий фантастичний екшн «Робот Чаппі». У ролях: Шарлто Коуплі, Дев Пател, Сігурні Вівер та Х’ю Джекман. Дія відбувається у недалекому майбутньому, де зі злочинністю борються дроїди-поліцейські. Одного дроїда, Чаппі, викрадено та перепрограмовано, і він стає першим роботом, здатним самостійно мислити, приймати рішення  та відчувати емоції. Тепер Чаппі становить загрозу потужній корпорації, яка не зупиниться ні перед чим, щоб знищити його і переконатися, що інших роботів, подібних Чаппі, не існує.

Про фільм

У своїх фільмах «Район №9» та «Елізіум» Ніл Бломкамп запросив глядачів поглянути на наш світ під іншим кутом. Він поєднав динамічний екшн із свідомістю суспільства – і саме цей мікс робить його фільми незабутніми. Стрічка «Робот Чаппі» не є виключенням.

Дія відбувається у майбутньому, яке від нас відділяють лише кілька років, тут поліція бореться із криміналом за допомогою роботів-дроїдів, яких називають скаутами. «З ними не можна сперечатися, дискутувати або переконувати», - говорить Бломкамп. 

Із середовища таких скаутів походить Чаппі – унікальне створіння, яке може думати і відчувати. Раніше він був поліцейським дроїдом, потім його викрали для абсолютно інших цілей.

Існує два табори. Один представляє Вінсент Мур (Х’ю Джекман), який вбачає у свідомих роботах загрозу для людства: якщо машина вмітиме думати, то нащо їй людина? Серед інших – творець Чаппі, Діон Вілсон (Дев Пател), який сприймає Чаппі як живу істоту, яка дихає, любить і ненавидить, а також як останню надію людства.

Ідея в тому, щоб взяти нелюдське створіння – робота – і наділити його усіма людськими якостями і здібностями, довести його емоційність до точки, вищої за емоційність людських персонажів фільму, - говорить Бломкамп. – В цьому кістяк стрічки: дроїд-поліцейський стає розумним створінням і в результаті проявляє більше моральних та етичних якостей, а також свідомих вчинків, аніж це зазвичай роблять люди.

У фільмі Бломкамп розповідає історію молодого та вразливого розуму – робота Чаппі.

Чаппі швидко потрапляє у злочинний світ Йоганнесбургу, його виховують двоє батьків – один хороший, а інший поганий», - розповідає Бломкамп. Чаппі ніби затиснутий між двома потужними силами – і коли ці дві сили зіштовхуються, усе місто опиняється під загрозою.

Фільм ставить запитання – коли робота вважатимуть людиною?, - говорить Шарлто Коуплі, який грає Чаппі у фільмі. – Це тому, що він вміє малювати або надає перевагу певному стилю музики? Напевно, для людей таке відношення стане можливим за тієї умови, що ми спілкуватимемося із роботами як з людьми. Думаю, саме це може змусити людей назвати машини «живими», коли вони відчуватимуть ті самі емоції, що й ми. 

На відміну від традиційної комп’ютерної анімації, за допомогою якої зазвичай створюють таких персонажів, роль Чаппі протягом всього періоду зйомок грає Шарлто Коуплі. Це не зробило робота більш людяним, а й допомогло іншим акторам втілити свої ролі і почуватися природніше у сценах з Чаппі. Потім на стадії пост-продакшну Бломкамп і команда спеціалістів з візуальних ефектів студій WETA Workshop та VFX facility Image Engine допомогли Чаппі набути його кінцевого вигляду. Вони створювали робота, наслідуючи гру Коуплі: його рухи, манеру сидіти або тримати голову… навіть вуха.

Гра Шарлто  - це те, що вдихає життя у Чаппі, - говорить продюсер Кінберг. – Він такий людяний та сумний, зворушливий та вразливий. Це відчувається у мові тіла та голосі – все це дав своєму персонажу Шарл.

Коуплі говорить, що у певному сенсі ця роль схожа на будь-яку іншу.

Ніл сказав: «Ти просто грай свою роль, а потім ми зверху покладемо робота», - пояснює актор. – Але з іншого боку ця роль абсолютно інакша. Я повинен був контролювати усі свої рухи та манери. Сутність Чаппі в тому, як він рухається та реагує – і не обов’язково в тому, що він говорить.

Хоча Коуплі ніде у фільмі не видно, він там є постійно, він увесь час носив два костюми.

Я носив нагрудну пластину, щоб передати пропорції спини і грудей Чаппі.

розповідає актор

Це допомогло актору завжди контролювати простір, в якому потім буде Чаппі, як він сидітиме або стоятиме. Також коли актор клав руку на плече Шарлто, саме в цьому місці потім знаходилося й плече Чаппі, коли ним замінили Коуплі за допомогою комп’ютера. 

Але нагрудна пластина не була єдиним «аксесуаром».

Я весь час носив сірий костюм з маркерами для аніматорів. Він щільно прилягав до тіла, і це не надто нагадувало гангстера.

говорить актор

Щоб легше вжитися в образ бандита, Коуплі вдяг шорти і ремінь.

Під час бандитських сцен я послаблював ремінь і приспускав шорти. Це був мій трюк, щоб перетворитися з людини-у-сірому-костюмі на гангстера Чаппі. 

Головного поганця у стрічці, Вінсента Мура, грає Х’ю Джекман. Як інженер, що не приймає ідею штучного інтелекту як таку, Вінсент сприймає еволюцію Чаппі як тотальне зло. Джекман розповідає:

Не думаю, що колись отримував стільки задоволення від роботи, як від ролі Вінсента Мура. Він австралієць, тому я з приємністю вживав свій рідний акцент. Ключ до розуміння Вінсента у тому, що він не уявляє того, що може програти. Навіть коли усе проти нього, коли усі знаки показують в інший бік, він тільки б’ється затятіше. Він відчуває, що робить щось надзвичайно важливе і не може прийняти інший бік або навіть просто той факт, що перемогти може хтось інший.

Джекману рідко дістаються ролі поганих хлопців. Він говорить:

Найкращі злодії насправді не думають про себе як про злодіїв. Мій персонаж переконаний у своїй правоті і відстоює те, що на його думку правильне. Поганцем його робить нездатність програвати.

Антагоніст Вінсента – творець Чаппі Діон Вілсон, якого грає Дев Пател. Молодий інженер, що працює над штучним інтелектом, він є прямою протилежністю Вінсента.

Більше за все Вінсент ненавидить штучний інтелект, - коментує Джекман. – Він переконаний, що таким чином люди граються в Бога.

Діон – програміст нового покоління. Бломкамп говорить:

Його вустами промовляє молодість. Я хотів, щоб він був ніби знамення – обдарований випускник Оксфорду, якого швидко залучає до роботи велика корпорація, та який невдовзі розуміє, що мета корпорації дуже сильно відрізняється від того, про що мріє він сам і на що витрачає увесь свій вільний час.  

Пател говорить, що його персонаж еволюціонував між тим моментом, коли він прочитав сценарій, і тим, коли почалися зйомки.

Коли я вперше прочитав сценарій, я відчув його серцем. Я знав, що його пристрасть – штучний інтелект, але я переживав, що у кількох сценах він може бути надто пасивним. Потім я потрапив на знімальний майданчик і зустрівся із Шарлто, а також Ніндзею і Йо-Ланді – після цього я зрозумів, як повинен діяти мій герой, як реагувати.

А як щодо Ніндзя та Йо-Ланді?

Я майже нічого не знав про них до зйомок; я чув дещо про цей божевільний дует з Південної Африки, Die Antwoord, - згадує Пател. – Вони надзвичайні, в стрічці грають себе і це чудово, тому що їм по суті не доводилося грати, вони поводилися природно. 

Головою корпорації Tetra Vaal, яка виробляє роботів, є Мішель Бредлі – її роль дісталася Сігурні Вівер. Актриса розповідає:

Бломкамп – один з найвеличніших режисерів сучасності. Він розбирається у сфері нових технологій, і не тільки у технології наукової фантастики. Він надіслав мені посилання на відео з роботами, яких наразі виготовляють, і це мене неабияк вразило – до цього я була впевнена, що роботи – все ще у майбутньому. 

Коли Чаппі викрадають з заводу, він потрапляє до рук місцевих бандитів – Ніндзі і Йо-Ланді. У фільмі вони грають злодюжок, що шукають нагоди поживитися, в реальному житті – це панк-дует Die Antwoord, який навряд чи має аналоги. В стрічці вони знімаються  під своїми іменами.

Ніндзя говорить:

Ми ненавидимо роботів у фільмі – вони всюди і дуже заважають нашій справі.

Він також розповідає, що вони з Йо-Ланді хотіли приєднатися до проекту, щоб попрацювати із Нілом Бломкампом.

Ніл – наш найулюбленіший режисер у світі, - говорить він. – Тому коли він запросив нас до зйомок у «Роботі Чаппі», нам просто «башту знесло». А ще він попросив нас грати себе, і це взагалі ніби здійснення усіх мрій.

Ми любимо «Район №9» тому, що раніше нічого подібного не знімали у Південній Африці, - розповідає Йо-Ланді. – Зазвичай південноафриканські фільми нудні. А це наче такий свіжий погляд, і незважаючи на те, що це Голлівуд, він показав справжню Південну Африку.

Бломкамп заохочував дует давати фільму щось від себе. Він не тільки дозволив Ніндзі та Йо-Ланді обрати зброю для своїх персонажів, а й обрати кольори.

Ми спитали: «чи можна пофарбувати зброю у люмінесцентні рожевий та жовтий кольори? Можна пофарбувати кулі у кольори цукерок також?, - згадує Ніндзя. – Він спитав нас, яку машину ми б хотіли, і я сказав, що хотів би ї зніматися на своїй.

Ролі були написані спеціально для Die Antwoord. Яка різниця між ними на сцені та ними – у фільмі? Йо-Ланді говорить:

На сцені я більш жорсткий панк. Для фільму Ніл просив мене бути трохи ніжнішою та жіночнішою. Це для мене було незвично. Але прикольно. Це інший бік Йо-Ланді, досі мені невідомий, тому було круто про нього дізнатися.

Ніндзя говорить, що інколи Йо-Ланді буває досить милою і в реальному житті.

Йо-Ланді має піт-буля на ймення Янгол, - розповідає він. – І коли вона говорить до нього щось типу «о, ти такий хороший», то її голос кардинально змінюється. І я сказав, що вона могла б так само говорить з Чаппі – вона спробувала, і у неї вийшло.

Створення Чаппі та Муза

Шлях Бломкампа до «Робота Чаппі» почався 10 років тому. Будучи молодим режисером та художником з візуальних ефектів, Бломкамп створив відео-нарізку з фейкових рекламних роликів, які мали на меті продемонструвати продюсерам його здібності.

Тоді я просто розважався і створив того робота у 2003 році для Lightwave, - розповідає він. – У той час я був під враженням від японських розробок та аніме; наразі моє захоплення аніме та манга вже минуло, але я хотів, щоб настрій фільму залишався в цьому стилі: дивним, фрикуватим та схожим на фейкову рекламу.  

Отже, фільммейкери думали над зовнішністю Чаппі задовго до початку зйомок. В результаті над цим завданням працювали дві компанії: Image Engine та їхній супервайзер візуальних ефектів Крім Харві, а також  WETA Workshop на чолі із супервайзером спец ефектів Джо Данклі. Разом, взявши за основу того робота, що Бламкамп зробив 10 років тому, вони створили такого, який би міг функціонувати і на екрані, і як манекен на зйомках.

Данклі говорить, що дизайн Чаппі має за мету бути реалістичним.

Він повинен виглядати справжнім, а не таким, наче спустився з космосу, - говорить він. – Наприклад, ми не могли йому почепити лазери, які б виглядали дивно. Він повинен бути трохи грубуватим, таким, яким би собі його міг дозволити уряд за кілька років. 

Дизайн робота Муза – абсолютна протилежність Чаппі. Він громіздкий та переобтяжений озброєнням.

Муз – це дітище Ніла, - розповідає Данклі. – Ми пишаємося ним, тому що з інженерної точки зору це напрочуд «робочий» дизайн. Він виглядає вражаюче, він виглядає реалістично, він виглядає так, ніби от-от прокинеться і атакуватиме тебе.

Бломкамп розповідає:

Тут є іронія – це те, що зазвичай роблять військові компанії: створюють надзвичайно дороге, неефективне, гігантське та важке обладнання, за яке доводиться сплачувати платникам податків. Це була найбожевільніша концепція з тих, що спали мені на думку. І ми реалізували її таким самим чином, яким у 60ті, 70ті та 80ті створювали візуальні ефекти:  встановили маркери на макет, виготовлений у реальному 3,5-метровому розмірі, а потім удосконалили зображення на комп’ютері.

Крім того, щоб задіяти у фільмі 110 поліцейських дроїдів-скаутів, спеціалісти компанії WETA Workshop виготовили 11 манекенів.

Ми зробили їх індивідуальними, - розповідає Данклі. – Вони усі мають номери, тому якщо замінити панель з номером або зістарити її трохи та пошкрябати – маємо нового робота. Такий самий трюк ми використали, щоб відокремити Чаппі – він скаут №22, і він має ушкоджене вухо, яке замінили на вухо  оранжевого кольору, за яким дуже легко спостерігати у натовпі. 

Данклі говорить, що ці вуха не просто метод виокремити робота – вони створені так, щоб з їхньою допомогою можна показати те, що Чаппі відчуває.