Прес-реліз фільму «Треш»

Два хлопчика, що копирсаються у смітті на звалищі у Ріо, знаходять гаманець, зміст якого змінить їхні життя назавжди. Коли з’являється місцевий представник поліції, пропонуючи винагороду за знайдений гаманець, хлопці – Рафаель (Ріксон Тевез) та Гардо (Едуардо Луїс) – усвідомлюють, що вони знайшли дещо важливе. Разом із своїм другом Рато (Габріель Вайнстейн), тріо вплутується у неймовірні пригоди, намагаючись вислизнути з лап корумпованої поліції і розкрити таємниці, які приховує гаманець.  

У ході подій троє друзів повинні зрозуміти, хто їм друг, а хто ворог. Коли вони складають докупи пазли історії власника гаманця Хосе Анжело (Вагнер Мура), то усвідомлюють, що поліції в особі небезпечного детектива Фредеріко (Селтон Мелло) довіряти неможна. Але пара місіонерів, які працюють в їхній фавелі – отець Джуліард (Мартін Шин) та його молода помічниця Олівія (Руні Мара) – можуть стати друзям у нагоді.

Режисер фільму «Треш» - Стівен Долдрі. Сценарист – Річард Кертіс. В основі фільму – однойменний роман письменника Енді Малігана.  

Working Title в асоціації з O2 Filmes та PeaPie Films представляють фільм продюсерів Тіма Бевана, Еріка Феллнера і Кріса Тінкієра – «Треш». Виконавчі продюсери: Бел Берлінк, Андреа Барата Рібейро, Фернандо Мейрелес, Амелія Гренджер та Лайза Чейсін.

Закадрова команда: оператор Адріано Голдман, художник-постановник Туле Пік, редактор Еліот Грехем, художник по костюмам Біа Салгадо, композитор Антоніо Пінто.

Продюсер Кріс Тікієр став першим, хто приєднався до проекту, коли права на екранізацію книги купили ще до її виходу в світ.

Ми живемо у золотому сторіччі, тому що книги, написані для молодих людей, розповідають про серйозні речі, - говорить продюсер. – Багато творів, які ми екранізуємо, розповідають про життя молодих людей. 

Продюсер Ерік Феллнер говорить:

Стівен є режисером, який спеціалізується на драмі, другого такого не існує, він приносить щирість, правду і реальні емоції у кожен кадр, який він знімає.

Мартін Шин, який грає отця Джуліарда, порівнює фільм «Треш» до «Пригод Геккльбері Фінна» Марка Твена:

Це історія про трьох хлопчиків та їхню мужність і оптимізм, а також нездоланний дух пригод. Вони справді змушують нас вірити, що безвихідних ситуацій не існує, що безнадію завжди можна подолати і знайти рішення неймовірно складних проблем.

Автор книги «Треш» Енді Маліган вважає, що фільм за його романом провокує вибух адреналіну та зачіпляє найглибші почуття.

Як кіноглядачі ми любимо, коли фільммейкери переносять нас у незвичні місця, - розповідає він. – І я думаю, що кожен, хто подивиться «Треш», отримає багаті емоції і не шкодуватиме грошей, витрачених на квиток.

Актор Мартін Шин коментує:

Я б порадив подивитися цей фільм кожній дитині, кожному підлітку та дорослому, тому що в ньому є дещо для кожного. Ми живемо у складні часи, коли молоді люди не завжди мають сміливість та бажання йти до своєї мрії. «Треш» говорить: ти не тільки можеш прожити героїчне життя, ти просто повинен це зробити.

Про книгу

Як і багато інших хороших ідей, думка перетворити книгу «Треш» на кіно з’явилася під час ланчу. Продюсер Кріс Тікієр зустрівся за сніданком із впливовим агентом Дженні Касаротто, і вона розповіла йому про роман, який здійняв галас на щорічному книжковому ярмарку у Франкфурті.

Він ще не був виданий, але люди вже ним цікавилися, - згадує Тікієр. – Права на друк щойно придбав видавець книги «Загадкове нічне вбивство собаки» і Дженні дала мені почитати рукопис. Я прочитав його того самого вечора і просто закохався.

Маліган планував написати цікаву книгу.

Я був переконаний, що не хочу писати нудний роман, - розповідає колишній вчитель, який за своє життя прочитав тони нудної літератури, призначеної для молоді. – Немає нічого гіршого за роботу над нецікавим романом разом із класом підлітків, яким це не подобається. Жодного екшну, насилля та спокусливих речей, які усі люблять.

Книга провокує протиріччя, оскільки кілька шкіл відмовилися працювати з нею, знайшовши роман «непідходящим» для дітей, але Маліган вірить, що від дітей неможна приховувати правду життя.

Діти у «Треші» намагаються вижити і видряпатися із ситуації, в якій опинилися через свою ж помилку. І якщо моя книга змушує дітей перенестися в інше місце і запрошує поглянути на інакші проблеми, думати про них і оцінювати їх, це насправді хороша річ.

Бразилія

У книзі дія відбувається у вигаданій країні. Енді Маліган у свій час працював учителем у Бразилії, Індії, Філіппінах та Малайзії, і події роману могли мати місце у будь-якій з цих країн.

Продюсери розглядали Манілу та Індію в якості локації фільму, але обрали Ріо-де-Жанейро, Бразилія. Це стало чудовим вибором, оскільки місцеві фільммейкери та знімальна група вже мали колосальний досвід у зйомках кіно, а ще продакшн тут отримав значну підтримку уряду. Продюсери «Трешу» звернулися до знаного бразильського фільммейкера Фернандо Мерелеса, номінованого на «Оскар» за роботу над стрічкою «Місто Бога», який так само знімали у Ріо.

Ми не довго думали, обираючи Бразилію, - розповідає режисер Стівен Долдрі. – І тут багато залежало від Фернандо Мерелеса та його продакшн-компанії  O2 Filmes і їхнього досвіду роботи з непрофесійними акторами, тому що ми збиралися знайти трьох хлопчиків, які до цього жодного разу не знімалися у кіно. 

Долдрі говорить, що Ріо, показане у «Треші» упізнають не всі, хто був у цьому місті.

Ми не ставили за мету знімати у найкрасивіших місцях, які люди можуть знати, - говорить режисер. – Ми знімали там, де місцеві мешканці ніколи не бачили знімальних груп. У цьому сенсі наша подорож стала відкриттям не тільки для мене, а навіть для місцевих фільммейкерів. Ми знайшли такі місця, які ніхто до нас не фільмував.

Першим завданням було зрозуміти, як знімати сцени на звалищі, якими відкривається стрічка і які знайомлять нас з головними героями. Знімальна команда розпочала із візиту до міста Жардім Грамачо – одного з найбільших в світі звалищ, яке було місцем дії номінованого на «Оскар» фільму Люсі Вокер «Звалище» (2010р.). Після 32-річного функціонування його закрили у червні 2012, але перед тим знімальна група встигла навідатися туди та поспілкуватися з людьми, що заробляють, збираючи сміття, і дізнатися більше про життя на звалищі.

Ми багато працювали зі справжніми збирачами відходів, і багато хто з них з’являється в масовці нашого фільму. Вони нереально веселі хлопці, ми відчули їхню велику надію і існування за допомогою гумору. 

Збирачі Грамачо навчали трьох хлопчиків тому, як виконувати їхню роботу правдоподібно. Долдрі згадує:

Вони розповідали про структуру збирання, про переробку відходів, про те, як можна заробити гроші і про те, на чому не заробиш, про свої проблеми, про хвороби, наркотики та економічне підґрунтя… про усі складнощі та можливості, що пропонує найбільше звалище у Бразилії. 

Для зйомок побудували окреме звалище, використовуючи «безпечне» сміття, таке як папір та пластик, якого назбирали більше 2000 кубічних метрів. Щоб додати звалищу автентичності, подекуди розташували корпуси понівечених машин.

Складним також стало завдання знайти озеро, щоб побудувати містечко на палях, в якому живуть збирачі сміття. Оскільки поблизу не було жодного озера, його вирішили викопати і наповнити водою для зрошення. Туди також запустили рибу, щоб запобігти нашестю москітів. Автентичність збудованої локації підтвердилася, коли почали прибігати бездомні собаки, щоб там оселитися.