Рецензія на фільм «Великий червоний пес Кліффорд»
Велике цуценя з великим серцем

Пам'ятаєте, як у дитинстві ми всі хотіли цуценя, але більшість батьків нам заборонила приводити собак додому, оскільки вони чудово знали, що з домашнім улюбленцем, якого потрібно кілька разів на день вигулювати і постійно про нього дбати, буде дуже багато мороки? Потім минає час, і ми самі стаємо тими батьками, які забороняють заводити цуценя вже своїм дітям, як би сильно вони цього не просили... А тепер уявіть, що це миле цуценя, яке випадково опинилося у вашому будинку, наступного ранку стає 4-5 метрів на зріст... Але не лякайтеся, це не фільм жахів для батьків, а сюжет нової сімейної комедії режисера Волта Бекера «Великий червоний пес Кліффорд», що базується на серії популярних дитячих книг письменника Нормана Брідвелла.

Великий червоний пес на прізвисько Кліффорд є дуже популярним дитячим персонажем у США, де жив і творив Брідвелл, і підтвердженням тому є велика кількість книг, присвячених цьому доброму та незвичайному герою – цілих 80, останні з яких були опубліковані вже після смерті його творця. А також про Кліффорда в США було знято чимало різних мультфільмів та мультсеріалів, але світової слави він поки що не здобув. І, озирнувшись у бік дуже улюбленого всіма британського ведмедя Паддінгтона, Голлівуд вирішив це виправити, знявши повнометражний фільм про пригоди Кліффорда та його найкращої подруги, 12-річної дівчинки Емілі, яка, коли її мамі потрібно було поїхати ненадовго у справах, залишилася на господарстві разом зі своїм веселим, але дуже безвідповідальним дядьком Кейсі, з яким не занудишся.

Незважаючи на те, що фільм «Великий червоний пес Кліффорд» виходить у кіно на зимові свята, його події розвиваються жарким нью-йоркським літом (або жахливо спекотною весною), так що готуйтеся під час перегляду цієї легкої та добродушної комедії із сенсом вирватися із зимового холоду у сонячне тепло. І за ці декілька теплих днів Емілі, Кейсі та Кліффорду, який дуже швидко заводить друзів, куди б він не побіг, належить навчитися давати відсіч різним забіякам, пізнати справжній сенс дружби і стати справжніми зірками якщо не цілого Нью-Йорка, то хоча б свого кварталу. А оскільки головній героїні вже давно не дають спокою шкільні задираки, то Кліффорд з'являється в її житті якраз вчасно – щоб надати Емілі сміливості постояти за себе, що є однією з центральних тем даного фільму.

Але головним лиходієм «Великого червоного пса Кліффорда» виступає стереотипний вчений/злий геній Зак Тіран, який схожий на пародію лиходія з першого «Венома». Він – геніальний вчений, який носить чорне і не зупиниться ні перед чим, щоб зробити свій науковий прорив. Причому в нього та його компанії Lyfegro цілком альтруїстичні наміри – він хоче навчитися збільшувати їжу, щоб покінчити зі світовим голодом, але для цього він хоче забрати до лабораторії Кліффорда, і цього йому жителі Гарлема вже не пробачать. Хоча, враховуючи гігантські розміри собаки, у нього взяли б пару літрів крові для визначення фактора його швидкого зростання, на цьому «велике лиходійство» закінчилося б, і після Кліффорд був би живим і здоровим. Але всі позитивні герої фільму поводяться так, ніби Кліффорда збираються в лабораторії з'їсти живцем. Якось навіть хочеться вибачитись перед ученими, особливо у другий рік пандемії, за те, що їх ось так продовжують зображати у голлівудському кіно. Вони заслуговують набагато більшого. І ось цей сценарний хід зі «лиходієм-науковцем», мабуть, є основним мінусом стрічки «Великий червоний пес Кліффорд». Отже, бажано після перегляду розповісти дітям, що бути вченим – це все-таки круто, адже нам потрібно більше вчених та крутих ідей, які змінять світ.

Як для сімейної комедії, «Великий червоний пес Кліффорд» зібрав значний каст персонажів, включаючи багатьох жителів кварталу Емілі, але це не «Вічні», тут гучних імен акторів ви не знайдете. Роль Емілі виконує юна актриса Дербі Кемп, яка раніше грала доньку Різ Візерспун у хітовому серіалі «Велика маленька брехня» та виконала роль головної героїні у фільмах «Різдвяні хроніки». Це, мабуть, найбільша та найскладніша роль у її кар'єрі, не лише через масштаби фільму, а й через те, що їй весь час доводилося працювати із «зеленим екраном», вірніше великою пластмасовою лялькою, яка на зйомках заміняла Кліффорда. І Кемп чудово з усім цим впоралася і напевно під час перегляду надихне багатьох дітей не боятися давати відсіч забіякам та протистояти їхньому буллінгу. А в ролі її дядечка Кейсі піднімає настрій британський актор Джек Вайтхолл, який нещодавно радував нас у діснеївській пригоді «Круїз у джунглях». Він, до речі, теж уже заслужив головну роль у голлівудському кіно.

Насамкінець я тут хотіла порівняти «Великого червоного пса Кліффорда» з іншими пригодницькими комедіями для всієї родини, які також підходять для перегляду з дітьми молодшого шкільного віку, але, на жаль, окрім диснеївських фільмів, таких кінострічок Голлівуд став випускати дуже мало. Наприклад, за останні кілька років у кінотеатрах показали лише кілька подібних фільмів. І в даному контексті «Великий червоний пес Кліффорд» виразно кращий за нещодавній фільм «Том і Джеррі», оскільки тут справді попрацювали над сценарієм і вклали в нього корисний для дітей сенс, а не просто зібрали в купу масу відомих гегів з мультфільмів, але до «Їжака Соніка» пригоди Емілі та Кліффорда своїм масштабом все-таки не дотягують, хоча вони й не позбавлені чарівності, позитиву та віри у краще. В принципі, від такої комедії складно вимагати чогось більшого. І якщо вона дійсно допоможе дітям повірити у свої сили та подолати буллінг – це буде просто чудово.

Якщо ваша дитина любить собак, то, напевно, прийде в захват від добродушного пса Кліффорда з великим серцем та від його нью-йоркських пригод. Але будьте напоготові – після перегляду цього фільму дитина цілком може побажати на Новий рік таке ж 5-метрове цуценя. Тож краще заздалегідь продумайте свої контраргументи.