Рецензія на фільм «Круїз у джунглях»
Весела амазонська пригода Двейна Джонсона та Емілі Блант
Велична річка Амазонка, яка протікає джунглями Південної Америки, і в нашому 21 столітті, столітті глобалізації та передових технологій, залишається одним з найбільш диких та загадкових місць на нашій планеті. Її басейн займає територію понад 7 000 000 км², і багато століть відважні й амбітні мандрівники вирушали туди, щоб дізнатися секрети Амазонки і знайти її приховані скарби. А, згідно зі студією Disney, її головним скарбом є міфічне дерево, чиї прекрасні квіти мають здатність зцілювати людей від усіх хвороб. І в своєму новому пригодницькому фільмі «Круїз у джунглях» студія Disney відправляє на пошуки цього магічного дерева Двейна Джонсона і Емілі Блант. Що може піти не так...
Щойно фільм «Пірати Карибського моря: Прокляття "Чорної перлини"» став у 2003 році справжнім хітом, який не загубився на тлі «Володаря перснів» і «Гаррі Поттера», студія Disney почала активно брейнштормити, щоб в найближчому майбутньому придумати ще одну успішну пригодницьку франшизу, і знову, як у випадку з «Піратами», звернула свій погляд на... популярні атракціони «Діснейленду». Атракціон «Круїз у джунглях» здавався найнадійнішим в цьому плані варіантом, адже одна його назва обіцяє захоплюючу пригоду, але відправити глядачів з усього світу в цей круїз студії вдалося лише через майже 20 років, коли франшиза «Піратів» практично остаточно загнулася після 5 досить успішних з фінансової точки зору (але не завжди з інших аспектів) фільмів.
Незважаючи на те, що події «Круїзу» розвиваються в 1916 році, а не в 1728, коли Джек, Вілл та Елізабет відправляються в свою першу пригоду в «Піратах», студія вирішила «піти по накатаній» і теж придумати трійцю персонажів для своєї нової потенційної франшизи. Нас знайомлять з доктором наук Лілі Говтон та її молодшим братом МакГрегором, які намагаються переконати Лондонське королівське товариство вчених, що міфічне «Дерево життя» існує і що потрібно відправити експедицію на його пошуки. Звичайно, вчені їм не вірять (і це складно поставити їм в мінус, адже дана історія звучить занадто фантастично навіть для жанру фентезі), але Лілі знаходить необхідний артефакт, і ось вони з МакГрегором вже шукають в Бразилії надійного капітана, який провів би їх заплутаними притоками Амазонки. Так доля зводить їх з Френком, капітаном старенького судна, який проводить Амазонкою веселі екскурсії для туристів. І Лілі з МакГрегором точно не забудуть його «екскурсію» до «Дерева життя».
Так, сюжет «Круїзу» і його кінцева мета звучить навіть більш дико, ніж сюжет останніх «Піратів», але не робіть поспішних висновків. Оскільки головний секрет «Круїзу у джунглях» полягає навіть не в його пригоді, щедро приправленій спецефектами, а в хімії між Двейном Джонсоном та Емілі Блант, які грають Френка і Лілі, також відомих як Шкіпер і Штани (оскільки Лілі вводить в моду штани для жінок задовго до Коко Шанель), і коли спостерігаєш за їхніми героями, то всі недоліки сценарію ніби перестають існувати. Джонсон постійно грає у кіно героїв, що рятують світ і по ходу справи підкорюють серця головних героїнь, але з жодною іншою актрисою за ці роки у нього не вийшло зобразити на екрані таку милу пару, як у випадку з героїнею Блант. Відчувається, що вони міцно здружилися за час зйомок і добре повеселилися у кадрі та за кадром, а не просто зображують симпатію, тому що їх змушують контракт і режисер. До кінця «Круїзу у джунглях» навіть не хочеться з ними прощатися, так що нехай повертаються в сиквелі або знайдуть собі новий проект, де зможуть возз'єднатися на великому екрані. Сподіваюся, Кевін Гарт тоді не сильно буде ревнувати.
Ще окреме спасибі Disney за те, що покликали на роль брата головної героїні британського коміка Джека Вайтхолла, оскільки він став відмінним доповненням до дуету Джонсона та Блант. Гаразд, не доповненням, з них вийшло гарне тріо, хоча до Джека, Вілла та Елізабет їм все-таки далеко. Кумедно, що у Вайтхолла є своє тревел-шоу, де він їздить світом разом зі своїм буркотливим батьком, так що ніякий «Круїз у джунглях» з його досвідом уже не страшний. Навіть якщо під час нього за його персонажем будуть гнатися прокляті конкістадори, у яких з очей та вух лізуть змії, жаби і оси. До того ж, взяти участь в проекті Disney для Вайтхолла було заповітною мрією, і коли йому кілька років тому дали роль в «Крижаному серці» (він озвучив одного з тих маленьких тролів), а потім вирізали її, він дуже засмутився. На щастя, в «Круїзі у джунглях» він отримав центральну роль, так що її ніхто не зміг би вирізати заради економії хронометражу.
Але разом з цим Disney має бути соромно за те, як вони зобразили сексуальну орієнтацію МакГрегора, який є геєм і, хоча дуже не любить небезпечні пригоди, допомагає сестрі в її експедиції, оскільки вона єдина, хто не відвернувся від нього, коли він відмовився одружитися на одній з лондонських леді, як хотіли їхні батьки. Причому про це говориться дуже завуальовано, щоб не розлютити сувору цензуру гомофобних країн, де Disney теж сподівається заробити. Так що, з одного боку, студія намагається показати, що є прогресивною і підтримує всі орієнтації, але з іншого – наділяє МакГрегора стереотипними рисами кіноперсонажа-гея, інколи показуючи його дуже манірним снобом, нездатним подорожувати без 101-ї валізи, над чим потім насміхаються в деяких сценах, що по суті теж є прихованою гомофобією. Але варто віддати Вайтхоллу належне – в інших сценах (коли продюсери дивилися в іншу сторону) він зводить манірність МакГрегора та інші стереотипи до мінімуму, показуючи, що він не такий сноб, яким його намагалися зробити сценаристи на початку, та володіє добрим і відважним серцем. І заради своєї сестри готовий на все. Таким чином МакГрегор доводить, що він – чудовий і досить серйозний герой, а не просто «жарт» чи «галочка» в боксі інклюзивності, яким його намагалися показати Disney.
Під час «Круїзу у джунглях» головній трійці доведеться зіткнутися з різними лиходіями і просто неприємними типами, але головним антагоністом в цьому злочинницькому супі однозначно є божевільний німецький принц зі своєю особистою субмариною у втіленні Джессі Племонса. Оскільки події фільму розвиваються в розпал Першої світової війни, для принца-лиходія чарівне дерево є таким собі священним граалем, який повинен допомогти йому перемогти у війні і захопити світ (яким саме чином він збирався це зробити за допомогою цілющих квітів – історія замовчує). А ось лиходій Едгара Раміреса, іспанський конкістадор дон Агірре, на якому лежить страшне прокляття (куди ж без цього), є одним великим розчаруванням, загорнутим в комп'ютерну графіку. Навіть сумно за нього, адже Рамірес – талановитий актор, але після серіалу «Американська історія злочинів», де він блискуче зіграв Джанні Версаче, йому доводиться задовольнятися ось такими прохідними ролями.
Більшість постерів «Круїзу у джунглях» не випадково зроблені в стилі пригодницьких фільмів 80-х, оскільки їхнє натхнення тут дуже чітко відчувається, причому в кращому сенсі. Одразу на думку спадає фільм «Роман з каменем», де джунглями подорожували Майкл Дуглас і Кетлін Тернер (якщо ви ще не дивилися цю класику, то бігом це виправляйте). І навіть «Індіана Джонс» (тільки Індіана тут – це точно Емілі Блант). Хіба що «Круїз у джунглях» зроблений більш сучасно, розрахований на дітей середнього віку і щедро приправлений казковими спецефектами (місцями з ними навіть перебір). Тут немає якихось хитромудрих сюжетних поворотів (за винятком, мабуть, одного), цей круїз вельми передбачуваний, але це не означає, що під час нього вам доведеться нудьгувати. Режисер Жауме Кольєт-Серра навряд чи зняв першу главу успішної франшизи, але у нього вийшла досить атмосферна пригода, після перегляду якої виходиш із залу з великою посмішкою на обличчі. І не останню роль тут грає казкова музика композитора Джеймса Ньютона Говарда, на чиєму рахунку вже є 9 номінацій на «Оскар».
Якщо ви любите Джонсона та Блант і надаєте перевагу сімейним пригодницьким фільмам (і не боїтеся намальованих на комп'ютері змій), то «Круїз у джунглях» – ваш ідеальний варіант для розважального кіновечора з попкорном. Це відмінне кіно, яке підходить і для зустрічі з друзями, і для походу в кінотеатр всією родиною, і для першого побачення (або сто двадцять першого), оскільки романтики завдяки головній парочці тут вистачає. Це той випадок, коли йдеш у кіно, не чекаючи нічого особливого, але опиняєшся приємно здивованою після перегляду. Хотілося б, щоб цей фільм не пройшов повз глядачів, незважаючи на пандемію, оскільки якщо його проігнорувати, то студія Disney так і продовжить штампувати сиквели/римейки/приквели, обходячи стороною нові ідеї (нехай вони і не завжди спрацьовують на 100%). А «Круїз у джунглях», в який бік не крути кермо старенького, але надійного човна Френка, є досить оригінальною історією за мірками сучасного Голлівуду. І навіть трохи дивно, що все це почалося з простого атракціону в «Діснейленді».
Фільм «Круїз у джунглях» навряд чи стане новими «Піратами Карибського моря», але завдяки харизмі Джонсона і Блант (і Вайтхолла) він точно підкорить серця багатьох глядачів під час своєї веселої подорожі загадковою Амазонкою. Особливо, якщо не сприймати його занадто серйозно.
