Рецензія на фільм «Борат 2»
Як Саша Барон Коен показав середній палець (Мак)Дональду Трампу

У 2020 році на людство в цілому звалилося чимало випробувань, як масштабні пожежі, всесвітня пандемія коронавірусу та спровокована ним економічна криза, яка зокрема сильно вдарила по кінематографу. Багато гучних прем'єр Голлівуд продовжує переносити на 2021 рік у надії, що 1 січня коронавірус чарівним чином кудись подінеться, і тут стримінгова платформа Amazon несподівано випускає сиквел скандальної комедії 2006 року «Борат», де Саша Барон Коен зіграв найбожевільнішого репортера-троля в історії людства, який повертається на екрани, щоб висміяти нинішній уряд США та познайомити світ зі своєю чудовою дочкою.

Так, вам не здалося, за ці роки у нашого вусатого журналіста в сірому костюмі, який «чорний... не дуже», з'явилося багато дітей, не дивлячись на його відсутність вдома протягом тривалого часу. Де ж він пропадав? Вступний епізод «Бората 2» показує, що через те, що його перший фільм показав Казахстан в непривабливому світлі (це ще м'яко кажучи), Борату заборонили знімати репортажі і на 14 років відправили на каторгу в... Гулаг. Але потім президент Нурсултан Назарбаєв змилувався і вирішив дати йому спеціальне завдання – вручити подарунок високопоставленому американському чиновнику, щоб його, тобто президента, взяли в клуб найкрутіших президентів світу, куди входить сам МакДональд Трамп. І в цій пригоді компанію нашому герою складає його 15-річна дочка, яку все життя тримали в... клітці патріархального суспільства (і буквально, і метафорично).

По прибуттю в США Борат розуміє, що більше не може бігати вулицями в своєму фірмовому сірому костюмі, оскільки його впізнає кожен перехожий. Тому він закуповує собі маскування і відправляється професійно тролити американців з будь-якого приводу. Ні, не з будь-якого, а з усіх злободенних і гострих тем, включаючи коронавірус, оскільки зйомки сиквела якраз припали на світову пандемію. Якщо дивитися на Бората здалеку, то здається, що він просто феєричний ідіот, хоча насправді Коен геніально використовує цей образ дурника, щоб висміяти всіх дурників, які трапляються на шляху його персонажа. Його Борат – це лакмусовий папірець для суспільства в цілому і для кожного перехожого (і глядача) зокрема. Наприклад, в перші хвилини сиквела Борат відкрито заявляє про свій расизм, тим самим натякаючи, що всі расисти – такі ж недалекі дурники, як і він сам. Те ж саме стосується його «компліментів» Трампу, які є замаскованою насмішкою над тим, як той «робить Америку знову великою».

Найбільша тонкість горе-репортера у виконанні Коена полягає в тому, що Борат обожнює Америку, тоді як сам фільм є блискучою політичною сатирою на нинішній стан справ в США перед виборами. А що стосується зображення Казахстану як «недалекої нації», то тут сатирі Бората піддана не конкретна країна (хоча моє співчуття Казахстану), а «комплекс меншовартості», який існує у багатьох пострадянських країн та країн, що розвиваються. Адже багато хто з нас раніше дивився голлівудські фільми і вважав, що в США усі живуть як у казці... А деякі й до цих пір так вважають, думаючи, що у них в їхній рідній країні все погано, зате десь там, за океаном, всі просто купаються в грошах та розкоші. Але, як сказав би сам Борат: «... Ні». В Америці є купа серйозних проблем; багато людей живуть там бідно, від зарплати до зарплати, по вуха в кредитах і щосили працюючи, щоб вижити, особливо в нинішніх реаліях світової пандемії та важкої економічної ситуації. При цьому Коен говорить про найнеприємніші речі, які існують в суспільстві, не з метою образити когось, а щоб розворушити американців, розбудити їх та змусити думати, особливо в контексті президентських виборів.

Дочку Бората Тутар зіграла болгарська актриса Марія Бакалова, і вона – справжня зірка сиквела. Вона витворяє в кадрі таке, що, здавалося б, міг би робити тільки Коен, так що тут дочка повністю пішла в свого батька. Через відносини Бората і Тутар сиквел показує, наскільки дурними і середньовічними є будь-які обмеження в правах жінок. Зокрема Коен геніально проходиться про противникам абортів в епізоді, коли Тутар вдавилася фігуркою немовляти з тістечка, і Борат веде дочку в жіночий центр і говорить, що «він поклав дитину в свою дочку», але пастор в цьому центрі все одно вважає, що «це не має значення», і відмовляє Тутар від аборту. У тому випадку, коли батько зґвалтував свою неповнолітню дочку! Хоча разом з цим церква нібито засуджує інцест (але, судячи з усього, це не точно). І знаєте, якщо б «Оскар» давали за акторську сміливість, то Бакалова точно його б отримала. Чого тільки варті її «танець плодючості» й та епічна провокація з колишнім мером Нью-Йорка і нинішнім адвокатом Трампа Руді Джуліані, який після інтерв'ю повів Тутар в спальню. Так що «Борат 2», незважаючи на середньовічний чоловічий шовінізм свого головного героя, є блискучим фільмом епохи боротьби за рівноправ'я та руху проти сексуальних домагань #MeToo.

Сиквел «Бората» є частково дуже сміливою політичною сатирою, частково роуд-муві про батька і доньку й частково історією про дорослішання та емансипацію 15-річної дівчини, яка нарешті вибралася зі своєї клітки (в прямому і переносному сенсах) і стала сама собі хазяйкою. Ідеально вгадавши з його прем'єрою, Коен за допомогою «Бората 2» показав напередодні президентських виборів в США величезний середній палець Трампу, його адміністрації та республіканцям, деякі з яких, виявляється, всерйоз вірять в те, що Хіларі Клінтон п'є кров дітей, і цим даний фільм-перформанс безумовно заслуговує тривалих оплесків.

Також радує, що другий божевільний фільм про Бората абсолютно не поступається оригіналу, а місцями навіть більш тонко і розумно написаний. Він постійно шокує і змушує сміятися на повний голос, майстерно висміюючи кожну проблему і дикий стереотип, які існують в сучасному суспільстві і стосуються не тільки Америки, але і всього світу в цілому. Безстрашний Коен нагадує тут спецагента, який стежить за всім людством і, якщо ми будемо продовжувати робити дурниці на планетарному рівні, то він повернеться і знову буде нас тролити, поки ми нарешті не навчимося на своїх помилках. Так що «Борат 2» є одним з головних фільмів 2020 року, який за своєю вусатою маскою та широкою посмішкою викладає людству (і Трампу) цінний урок. Дивитися і думати обов'язково.

А після перегляду я прийшла до дуже оптимістичного висновку про те, що якщо навіть недалекий Борат здатний рости над собою, розвиватися й ставати меншим расистом, жінконенависником, антисемітом та в цілому меншим м*даком, як показує його новий фільм, то у людства ще є надія на світле майбутнє.