Рецензія на фільм «Соло. Зоряні війни: Історія»
Як Хан став Соло

23 травня 2018,  13:34 | Рецензії | Автор: Елена Стрельбицкая

Після успіху свого першого великого спін-оффу «Бунтар-один. Зоряні війни: Історія» студія Lucasfilm взялася за ще більш амбітний проект – сольний фільм про становлення легендарного контрабандиста і ватажка повстанців Хана Соло. Ким був цей герой до зустрічі з Леєю і Люком? Як він познайомився з Чубаккою і коли вперше сів за штурвал «Тисячолітнього сокола»? Які події загартували його характер і зробили тим героєм, якого ми всі знаємо? На всі ці питання й відповідає фільм «Соло. Зоряні війни: Історія», по ходу справи готуючись до стрибка в гіперпростір.

Ключовим аспектом «Соло» були в рівній мірі хороший сценарій, який не розчарує шанувальників саги, і вибір правильного актора на головну роль. На роль Хана розглядалося багато відомих молодих акторів, і кажуть, що Олден Еренрайк був першим, кого побачили на прослуховуванні режисери Філ Лорд і Крістофер Міллер, які очолювали проект спочатку. Зіграти цю роль після великого Гаррісона Форда – дуже важке й відповідальне завдання, і якщо бути відкритим до нового, не зациклюючись на Форді, то Еренрайк зробив все і навіть більше, щоб гідно показати молодого Хана. Він не може бути крутішим за Форда, але тут нема чого й порівнювати. Адже це молодий-зелений Хан, який тільки шукає себе і робить багато помилок на шляху до свого великого майбутнього, хоча й тут він неодноразово всупереч гучним заявам, що він є бандитом, робить правильні речі і поступає по совісті. У нього добре серце, як би цей Хан (як і Хан Форда) не намагався це приховати, і безмежна, відчайдушна тяга до пригод. Й після перегляду «Соло» складно уявити, що було б краще з кимось іншим, а не з Еренрайком у головній ролі. До його Хана навіть не потрібно особливо звикати – прокатіться з ним у перші хвилини фільму на тому літаючому автомобілі, і ви зрозумієте, що це дійсно він. Той самий персонаж, якого ми любимо за всі його чесноти та недоліки.

Розповідати передісторію Хана й не показати його знайомство з Чубаккою було б неможливо, і повірте, їх зустріч вас не розчарує. З усіляких варіантів розвитку подій доля зводить цих майбутніх кращих друзів саме тим способом, який допомагає їм миттєво довіритися одне одному і з головою зануритися в ризиковану авантюру. На зміну акторові Пітеру Мейх'ю у волохатому костюмі прийшов двометровий фін Йонас Суотамо, і ви тут навряд чи помітите підміну, оскільки це саме той вукі, який завжди врятує Хана із смертельної небезпеки, і Хан відповість йому тим же. А коли вони обидва опиняться за штурвалами «Тисячолітнього сокола», вам захочеться аплодувати (або просто посміхнутися від усвідомлення епічності цього скромного моменту). І в свої 190 років Чуї дійсно відмінно зберігся.

Головна жіноча роль у «Соло» дісталася Матері драконів Емілії Кларк, і на відміну від спроби кілька років тому зіграти легендарну героїню Сару Коннор в іншій відомій франшизі, тут вона дійсно знаходиться на своєму місці. Більше того, її Кі’Ра – один з найбільш багатогранних та інтригуючих персонажів фільму. Як і Хан, з початку цієї історії вона проходить довгий і повний випробувань шлях, щоб стати тою, ким повинна була стати. І Кі’Ра вже точно тут не для того, щоб грати дівчину в біді, як наївно вважає Хан, намагаючись її врятувати, хоча це і виглядає дуже шляхетно. Відносини цих героїв дуже заплутані, але в них повно пристрасті, за чим приємно спостерігати і що є рідкісним явищем у світі в переважно цнотливих «Зоряних воєн», плюс вони обидва чудово вміють виживати. А це дуже важливо в галактиці, де править Імперія.

Слідом за зустріччю Хана з Чубаккою фільм «Соло» показує, як головний герой вперше сідає за картковий стіл зі знаменитим гравцем Лендо Калріссіаном. Дональд Гловер в цьому образі краде увагу в кожній своїй сцені і підкорює своєю істинно лендівською харизматичністю. Їхні шляхи з Ханом органічно переплітаються, і якщо раптом події ще одного спін-оффу «Зоряних воєн» будуть відбуватися в тому ж часі, то камео від цього Лендо вельми бажане. А про його пригоди на «Тисячолітньому соколі» разом з дроїдом-революціонеркою L3-37 (Фібі Воллер-Брідж), що активно виступає за права дроїдів, можна було б зняти веселий ситком.

Особливу подяку творцям «Соло» також висловлюю за кастинг Вуді Гаррельсона. Цей актор продовжує створювати на екрані образи крутих антигероїв, і його Беккет – шикарний додаток в мою колекцію улюблених персонажів цього талановитого актора. Яким би бандитом він не був, Беккет став кращим ментором, якого тільки міг побажати Хан, адже він дав хлопцеві кілька дуже цінних, хоча і важких уроків. Та й шанувальникам Пола Беттані тут буде, чим насолодитися. У нього набагато більше екранного часу, ніж передбачалося, і лиходій вийшов з нього відмінний. Його Драйден Вос, ватажок небезпечного злочинного синдикату, більше нагадує по духу лиходіїв Бондіани, ніж лиходіїв «Зоряних воєн», більшість яких зазвичай розмахує червоними світловими мечами, і це вигідно відрізняє його від інших антагоністів франшизи, але не робить менш зловісним.

«Соло» з перших хвилин і до останнього кадру повністю виправдовує жанр фантастичний бойовик, показуючи запаморочливий екшен і не зупиняючись ні на хвилину. Його складно порівнювати з епізодами франшизи або зі спін-оффом «Бунтар-один», адже зняті вони з різною метою і різним настроєм, але сольник Хана вже точно вийшов у багато разів краще, ніж торішній восьмий епізод, що розчарував багато кого. Я особисто дуже рада за Рона Говарда, на рахунку якого є 2 «Оскара», що він очолив такий великий проект після відходу Лорда і Міллера, у яких не зрослося з «Зоряними війнами». Кажуть, що Говарду пропонували знімати ще «Зоряні війни: Епізод 1 – Прихована загроза», але тоді він відмовився, оскільки не був готовий замінити Джорджа Лукаса на такій відповідальній посаді, а тепер нарешті зважився спробувати свої сили в цій сазі і не промахнувся. Можна сто разів гадати, що б вийшло у Лорда і Міллера з сольним фільмом про Соло, але мене абсолютно влаштовує версія Говарда. Та й навряд чи б хтось зняв краще. Його картина вийшла зовсім не схожою на попередні фільми франшизи, хоча ні на секунду не сумніваєшся, що її події відбуваються в тій же самій далекій-далекій галактиці, і що перед нами – той самий молодий Хан Соло, для якого польоти і авантюри – це повітря, яким він дихає.

Якщо вам набридли сірі будні, то стрибайте на борт «Тисячолітнього сокола» і вирушайте в незабутню й захоплюючу подорож з легендарним героєм, поки він заробляє свої перші шрами.

6311 

Написати коментар

Написати коментар...
Написати коментар...

Читайте також: