Рецензія на фільм «Громобой»
А ще мені сказали, що новий фільм “Stormbreaker” - він переводиться як «Громобій». Не повірив, подивився фільм у поганій екранній копії, хоча мав, напевно, можливість сходити із Сашкою як цивілізовані люди в кіно й подивитися там.
Але й в екранці відважний перекладач-професіонал не погодився з вузьким трактуванням слова “Stormbreaker” як «Громобій». Дійсно, дочого тут громобій, коли storm, так ще й breaker? Перекладач перевів як «Штормовик». Що таке «штормовик», знову ж неясно, от є таке слово «штормівка», це ясно, штормівка - це спеціальна куртка для моряків і рибалок. Рибалка, як влучно помітив камрад Павлов (див.), це, звичайно, не зовсім моряк, але десь близько. Правильні дівки повинні любити й рибалок теж. Поряд з письменниками рецензій, перекладачами й іншою обозною сволотою.
А що таке «штормовик», це залишається загадкою. Напевно, щось схоже на «штурмовик». Мул-2 там. І так далі. Насправді, звичайно, “stormbreaker” переводиться як «буревісник». Не той, котрий птах, а в сенсі - вісник бури. The one who breaks the storm, коротше. Не стопроцентно вдалий переклад, але зійде. Зійшов би. Тепер-то фільм - «Громобій», і нічого із цим поробити не можна.
Та й неважливо, зрештою, у фільмі ні про грім, ні про буру нічого не буде. Це я так - бурчу, поки у відпустці і є така можливість - бурчати. Як би. Тепер про фільм.
В Інтернеті багато сказали, що фільма ця - вона як би про Дж. Бонда (див.), тільки замолоду. У віці 14 років. І навіть рецензію свою (встигли, шайтани, раніше мене) так і озаглавили - «Юність розвідника». Типу пожартували, ага. Але де ця стаття, не скажу, щоб привнести якийсь шарм і зачарування таємничості. Так. Але повернемося.
Про що там, власно, бається, у фільмі цьому? О, там все дуже непросто. Приблизно так само непросто, як у чудових фільмах про Остіна Пауерса (див.). Тобто тут ми спостерігаємо пародію на пародію на фільми про Джеймса Бонда. От воно що! Дивимося далі.
Є хлопець. Йому 14 років, і кличуть Алексом. Тезко, значить. Мій, звичайно, а не Остіна Пауерса. Хоча ми з ним, з Остіном, і схожі як близнюки брати, такі ж замислені й інтелектуальні.
У хлопця Алекса - хоча який він хлопець? пацанва! - є дядько. Це Еван Макгрегор. Дядько взагалі-то суперагент крутіше Штірліца, але будучи у звільненні допускає прикру похибку й умирає. Сцена, коли він наколов палець на нозі й умер у конвульсіях, прошибає сльозою. Яка дурна, безглузда смерть, - шепотять вразливі дівчата в кінотеатрі, нишком витираючи сльози великою картатою хусткою.
Пацан залишається один. Але святе місце, яке займав покійний супердядько в тамтешній розвідувальній ієрархії, залишається порожнім. Хоча так і не буває. І що ж? Звичайно! Пацана спішно приймають у розвідку! Фігня, що йому чотирнадцять років, дядько Еван вже давно встиг навчити його всім кунфушним премудростям, мистецтву оперативного впровадження й розробки, а так само азам підривної й диверсійної справи. Причому так, що пацан і сам про це не підозрював. От це дядько! От це голова!
Момент, коли відважний племінничек влучними пасами каната ковбасить шістьох здоровенних мужиків, дивився зі смутком. І ніхто з тих шістьох не зміркував кинутися йому в ноги, повалити й запинати уже не залежно від володіння канатом. Прочитав десь, що бійки ставив спеціально запрошений китаєць, нібито мега-майстер своєї справи, і остаточно засмутився. До цього ще була деяка надія на китайців як цитадель світової культури правильного мочилова. Тепер і ця слабка надія пропала. Плакав у подушку.
У фільмі, хто не знає, крім епізодично вмираючого Евана Макгрегора, затесався ще запеклий бед-бой Міккі Рурк. Отут він грає лиховісного маніяка Даріуса Сейла, що хоче....правильно, йопт! Звичайно ж, знищити під корінь...ну не Землю, щоправда, він не такого широкого польоту маніяк, усього лише Великобританію. Чому саме Британію? А справа саме там відбувається. У цьому йому допомагає білява бестія Надя й веселий клоун з намальованою ножем на морді усмішкою. Виглядав ідіотсько, я не сміявся.
Догледівши до середини, серйозно стривожився: чому ніде нема лиховісних російських торговців зброєю? Адже ясно, що за всіма нещастями у світі стоять саме росіяни - вічно п'яні генерали Володимири (див.), прем'єри Романови (див.) і потомствені одесити Миколаї Орлови (див.). На щастя, автори фільму, теж цей момент розуміють дуже добре - у фільмі з'явився правильний російський торговець зброєю. Саме майже відразу після початку другої половини. Просто від серця відлягло.
Переглянувши дві третини фільму, знову захвилювався - де ж обов'язкова бактеріологічна зброя? Знову ж, будь-якому підліткові відомо, що світ найкраще знищувати або телепатичними імпульсами, або підступним вірусом. І за тим, і за цим, зрозуміло, стоять підступні росіяни взагалі й торговці зброєю зокрема. Підступний вірус також був коротко продемонстрований, після чого в мене наступив повний катарсис і духовне умиротворення - у фільмі виявилися дотошно дотримані всі обов'язкові вимоги до по-справжньому ідіотської стрічки: злі маніяки, погані росіяни, бійки на заводах і лабораторіях, погоні на вертольотах і джипах, порятунок світу в останню секунду, і, звичайно, фінальне протистояння поганого хлопця й гарного хлопця на даху хмарочоса з наступним випаданням поганого хлопця вниз (шмяк!). Самого шмяка не показали. Все-таки фільм має рейтинг G - для всіх, крім дітей до 8 років.
Після перегляду довідався, що це була тільки перша частина. Усього їх планується шість. У перспективі тобто. Засумував.
У чистому вигляді думка моя така: фільм - чистий кал. І навіть музика Gorillaz і Paul Oakenfold'a його не врятувала. Не дивитися.
