Рецензія на фільм «Люди Ікс 3: Остання битва»
Деяких фільми за коміксами дратують. Інші від них приходять у дикий захват. А я ні - я нормально до них ставлюся. До фільмів взагалі і які за коміксами зняті - зокрема. Я їх почасти навіть люблю, якщо вони особливо видатні. «Місто Гріхів» там. Інші всілякі. І так далі. Інші люблю не дуже. «Хульк» от у свій час зовсім не сподобався, не соромлюся про це говорити. Інші деякі теж не сподобалися, не пам'ятаю назв.
Хоча це, звичайно, від національності залежить. Американці - це зовсім інша справа. Вони в цих коміксах орієнтуються як я в білоруському лісі. Вони з ними народилися й виросли. Убрали, так сказати, з молоком матері й пивом батька. Тому їм, може бути, всі їх коміксо-фільми й подобаються, поголовно. Але я не про те. Я, фактично кажучи, зовсім навіть про це.
От був спочатку такий комікс - «Люди Х». А потім про нього зробили фільм. І назвали його точно так само - теж «Люди Х». Зняли в ньому актора Хью Джекмана, акторку Холлі Беррі й ще одного актора Ієна Маккеллена. Там ще було багато всяких акторів, але вони не такі відомі, я їх імен не знаю. І не особливо страждаю, живу от собі спокійно.
Фільм був нічого так собі, напевно всі бачили й знають. А хто не знає й не бачив, я саме й кажу - нічого, нормальний фільм. Нам розкривалася страшна таємниця про мутантів, що володіють спецможлиостями, і живучими серед нас. Чисто лук`яненковські Інші.
І вони, ці інші мутанти, теж між собою воюють. Для чого - зовсім не ясно. Одними мутантами керує якийсь доктор Зав`єр. Доктор цей - суть екстрасенс, він читає думки, лікує накладенням рук, знімає наврок, порчу, вінець безшлюбності, виводить із запоїв. Всі виведені із запоїв мутанти залишаються при ньому, у спецшколі лікувального типу. Це гарні мутанти, вони, властно, і є ці Люди Хе. Вони борються за демократію, права людини й загальне благорастворення. Пинають половий орган, одним словом. Інші, погані мутанти, нізащо не борються. Воно їм на фіг не треба. Керує цими ледачими мутантами хтось Магнето. Магнето непогано працює по металу. Він ним керує на відстані.
Плюс є ще люди, яким всі ці мутанти дуже не подобаються. Вони їх бояться й у міру сил знищують. А Люди Хе допомагають людям, вони видають магнетовських мутантів народному правосуддю, а самі залишаються в тіні. Це відмінний підхід, він називається «здохни ти сьогодні, а я завтра», мені жах як подобається.
Перша частина закінчувалася торжеством справедливості - нібито злий Магнето був укладений в особливу пластмасову спецв`язницю, нібито добрі люди Хе продовжували творити добро іншим у благо.
Другу частину я переказувати не буду, там було все про те ж. Проте, епізод зі звільненням Магнето з в'язниці вважаю винятково класно проробленим і знятим. Магнето там чисто Ленін, виколупав з булки м'якушка - а там рраз! напилок! Він ще поковиряв - а там ще один напилок. А із двома напилками Магнето на багато здатний, два напилки - це вам не один, це вам будь-який слюсар-сантехник скаже.
Ну а отут наприкінці травня саме третя частина фільми вийшла. І не пройшло й місяця, як прийшла вона до мене на комп'ютер, постукала у фаєрвол і робко запитала «Можна?». А я що, я не проти. З фільмами, з ними треба як з жінками: поки можна, треба брати побільше й огулювати частіше, наступного разу невідомо коли підвалить. От і цього разу огуляв неначебто якісно, є чому повчитися в самого себе, навіть незважаючи на погану екранну якість чергової дружин... еее... фільму, звичайно ж, фільму. Ми ж про фільми отут бесіди ведемо, а я подумав - про жінок. Про жінок я розповім іншим разом, коли тема буде відповідна, і настрій. А поки - про Людей Хе, частина третя.
У третій частині все відбувається винятково суворо. Мутанти люто захоплюють ключові пости в правительстві США, вони скрізь, вони всюди, ходять, плазують і літають. Проте, населення реагує на такий не зовсім дарвінівський виверт напрочуд спокійно - це все тому, що мутанти ці гарні, цілком демократичні й не буйні. Члени людей Хе, коротше. Погані, тоталітарні мутанти десь підступно сховалися, і не показують носа - або що там мутанти показують? - на біле світло.
Як раптом! Геніальні американські вчені знаходять мега-сироватку, що виліковує від мутантства! Простіше говорячи, блокує всі мутантські спецможливості. Люди Хе радуються - нарешті-то всіх бажаючих вилікують від зайвих кінцівок, хвостів, крил і іншого неадекватного екстер'єру. Магнетовські кореша в люті - а ну як позбавляти здатностей почнуть силою, у тому числі не запитуючи згоди? Необхідно знищити препарат! І от Магнето збирає армію лютих бійців з єдиною метою - мочити козлів у вбиральнях! Люди Хе з людьми, що примкнули до них просто, готуються дати гідну відсіч агресорові...
От дуже мені цікаво - перші дві частини й останню одну знімала та сама людина, або все-таки вісім різних? Дуже мені здається, що різні люди знімали ці фільми. (Автор іде в недовгу подорож по Інету й незабаром вертається з купою новин) Таки так. Першу й другу серію знімав камрад Брайан Сінгер, а третю - якийсь Бретт Ретнер. І це дуже помітно, тому що кількість косяків, нерівностей і інших роялів у кущах і іншій флорі - воно у фільмі просто зашкалює.
От знайшов Магнето свою Містик (чисто як Данте свою Лауру або Дюк - свою Нюкем). От пульнули в неї мега-препаратом. От послав її Магнето далеко й надовго. Ну так логіка підказує - або візьми подругу із собою, або, якщо ти вже така тварюка байдужа, добий. От знову приведу приклад з жінкою. Куди ж без них, жінки в житті займають винятково важливе місце. Я б сказав - вирішальне. Отож, приклад. Якщо приготувався стрибати на жінку - стрибай. Причому чим швидше стрибнеш, тим краще, а то прибіжать молоді, борзі, і уведуть твою жінку, куди Макар теляти не ганяв. А якщо стояти над нею й довго розповідати, який ти класний, зовсім недобре може вийти, це теж потрібно враховувати.
Я от, типу не дуже старий, і то такі прості речі знаю. А Магнето, розумний хитрий старикан, не догадується навіть, залишає свою бойову подругу на неминуче розтерзання й не менш неминучі, як дембель, допити. Сумно, ага.
Ну от зібрав наш Магнитка купу прихильників. Куди їм тепер податися? Звичайно, на затишну базу, бажано - підземну. А вони? У якийсь ліс, на якесь стійбище, мама дорога. Кочівники, мля. Монголо-татари, мля.
От вони прибувають на Алькатраз, от їх там чекає охорона із пластмасовими (іграшковими?) автоматами. От поперли ці мутанти на охорону. Ага. Грудьми на танки. Ну їх взяли й перестріляли. Натурально, покосили як косою травичку. От у мене косити, прямо скажемо, не особливо виходить, а от батько - от це майстер неймовірний, дуже в нього косити вміло виходило. Вжик! Вжик! Вжик! Куди там всім цим газонокосаркам, нехай ідуть і курять свій бензин. Про що це я? А, отож, точно як мій батько траву, охорона косила тупих мутантів. Щось це мені нагадало? А, звичайно, Володаря Перснів. Там орки точно так само неслися під мечі й стріли, і гарантованно дохнули з одного удару. От отут та ж ситуація, у точності.
Нічого, каже Магніт, це були пішаки. Ща я вам покажу, для чого все це було потрібно. І - не показує. Тобто - взагалі. Тобто, для чого половина його нібито армії загинула - це нікому залишається незрозуміло. Ну й далі там усе в тім же дусі.
А от цікаво - не можна було на цей дурний Алькатраз скинути маахоньку таку бомбочку, і, я вибачаюся, не трахкати собі мозки? Незрозуміло. Взагалі неясно. Туман в очах, туман.
Знято, звичайно, шикарно. Міст там располовинити, або будинок підняти на двадцять метрів у повітря, або водяний смерч створити, або розпорошити кого на атоми - це ми можемо, це завжди, це будь ласка. А от зі змістом щось у черговий раз негарне приключилося. Тому в оцінці ми будемо суворими - безкомпромісний трояк.
