Недавно ознайомився з новим мультиплікаційним творінням Дрімворків під назвою « Кунг-Фу Панда» (Kung Fu Panda). Переглядом залишився задоволений, що автоматично означає, що мульт вийшов гарний. Але це за одним важливим допущенням, про що нижче.
Сюжет фільму такий: в далекому Китаї, у безіменній долині живуть-поживають різноманітні звірі – кролики, свині й гусаки. Напевно є й інші звірині національності, але вони масово не представлені. У якості тонкого політичного ходу варто було б ввернути в сюжет гордих тибетських лам, які бажають жити незалежно й філософськи смоктати щипати траву на вершині своїх холодних гір. А мерзенні китайські свині з метрополії, звичайно, масово давили б лам вантажівками, катували б їх щипцями й дибою, а наприкінці, жадібно гурчачи й вскрикуючи, пожирали б їх сотнями.
Так, занесло, вибачаюся. Був неправий, скипів, більше не повтореться. Отож – серед усього цього долинного зоопарку живе собі й поживає товстий ледачий панда на ім'я По. Всупереч всім дарвінівським і менделеївським законам, батько в нього – гусак, до того ж, власник локшинної…або локшинночної, загалом, китайського ресторану швидкого харчування. І По, ясна річ, чекає та ж доля, яка його зовсім не радує, тому що з самого дитинства він люто мріє про славу бійця кун-фу.
Як це звичайно буває, для реалезації своєї мрії По не робить абсолютно нічого – він тільки снить собі сни, у яких люто мочить ворогів разом із Несамовитою П'ятіркою (конкурентами Фантастичної Четвірки, кращими бійцями кун-фу в долині), і ще гірко зітхає про свою нелегку долю. Загалом, поводиться приблизно як наш президент.
А над долиною, миж іншим, згущаються хмари, тому що з Барад-Дура виривається дурепа тобто, із Шоушенка, в сенсі Азкабана…та що ж таке! Загалом, з далекої в'язниці найсуворішого режиму виривається Прадавнє Зло, яке обов'язково нападе на мирних долинчан і всіх скривдить і взагале познущається з особливим цинізмом.
Тому ігумен мисцевого шаоліньського монастиря – бойовий тушканчик на ім'я Шифу – оголошує весняний призов, що необхідно терминово знайти Воїна Дракона, який зможе перемогти Прадавнє Зло (треба відзначити, що в цьому випадку, в силу згаданого вище цинізма, Прадавнє Зло вирішило виступити у вигляді сніжного барса, який, ясна річ, теж знає кун-фу).
Чи є в шановних читачів сумніви, що цим легендарним Воїном Дракона через якусь дивну випадковості виявиться найжирніша панда По? Звичайно, сумнівів у цьому в шановних читачів немає. А все чому? – всі тому що випадків не буває.
Власно, весь фільм і є історія про те, як По, переборюючи власну лінь, пофігізм і небажання вчитися, стане-таки мега-бійцем і здолає підступного сніжного барса. А з огляду на те, що мульт є комедією, відбуватися це буде під безперервні приколи, геги, гиги та інші забавні ситуації й непорозуминня.
В цілому, виходить смишно. Сюжет, хоча й затертий навіть не до дір, а до повної незручночитаємості й одночасно передбачуваності, однаково дивиться цікаво. По відчайдушно тупить, тушкан Шифу стрибає цілком у дусі Скаженого Чебурана магістра Йоди, Несамовита П'ятірка…хоча от Несамовита П'ятірка якось трохи слабко себе проявляє. Але однаково прикольно.
Озвучкою персонажів займалися маститі актори – Анжела Джолі, Джек Блек, Джекі Чан, Дастін Хофман. З російськомовної сторони виставили Мишу Галустяна, Алесу Гребєнщикову, Ганну Семенович, Іллю Лагутенко й звичайно ж Сергія Безрукова. Впоралися як треба, хоча в деяких моментах не залишало відчуття, що перекладач там відважно насобачив щось сугубо своє, яке до оригіналу відношення не має.
Це от з погляду комедії таке позитивне враження. А от якщо розглядати фільм як пародію на китайські фільми про кун-фу, то картина виходить менш райдужна. Тому що пародії як такової немає. Ну, сенсей-черепаха пару раз запалив, ну битва за пельмешку відминно вийшла – так. Але на пародію однаково якось не тягне. Із цього погляду навіть «Заборонене царство» куди більш пародійно, хоча воно позиціонувалося саме як комедія.
Так що ось – комедійний мульт « Кунг-фу Панда» вийшов дуже гарним, сподобався. А от пародія на «кун-фу-фільми» - якось не дуже, не вразило.
Але в цілому, перегляду на великому екрані безумовно заслуговує.
