Паранормальна анатомія
У 1990 році на екрани вийшло чимало фільмів, що стали культовими, як «Славні хлопці», «Едвард Руки-ножиці», «Один вдома», «Згадати все», «Красуня», загалом, був урожайний рік. Менш популярним серед них виявився науково-фантастичний трилер Джоела Шумахера «Коматозники», що розповідає про студентів-медиків, які хочуть дізнатися, що відбувається з людиною після смерті і для цього на пару хвилин штучно зупиняють своє серце. Але його не особлива розрекламованість через 27 років зіграла на руку студії Columbia Pictures, яка схопилася за можливість знову заробити на цій історії, випустивши рімейк.
Незважаючи на те, що я не є прихильницею рімейків, оскільки вони рідко виходять цікавими і актуальними, участь у нових «Коматозниках» данського режисера Нільса Ардена Оплева, що зняв шведську «Дівчину з татуюванням дракона» і серію хітового серіалу «Містер Робот», дозволяло сподіватися на краще. На жаль, через десять хвилин перегляду, розумієш, що основним натхненням для режисера був навіть не оригінал, а сучасні мелодраматичні серіали про американську молодь з випадковими статевими зв'язками і американські серіали на медичну тематику в дусі «Анатомії пристрасті».
Спершу «Коматозники» знайомлять нас з дівчиною на ім'я Кортні, з чиєї вини в автокатастрофі гине її молодша сестра. Вона вирішує стати лікарем, щоб рятувати життя, але почуття провини продовжує її переслідувати, і дівчина стає одержима ідеєю дізнатися, що чекає нас після смерті. Вона втягує у свій експеримент колег, і ось вони вже по черзі відправляються в політ над містом, ловлячи від цього кайф. Після цього досвіду у них ніби «відкривається третє око», їх мозок згадує старі рецепти і навички, починаючи працювати більш плідно, але незабаром їх наздоганяють побічні ефекти у вигляді кошмарних галюцинацій, викликаних активізованою частиною мозку, яка відповідає за почуття провини. І хлопців все сильніше затягує в потойбічний світ, що не може закінчитися добре.
В оригіналі ці експерименти проводили чотири хлопця і одна Джулія Робертс, але в 2017 році Голлівуд прийняв до уваги, що в кіно потрібно давати більше ролей жінкам і представникам нацменшин, і творці нових «Коматозників» ніби навмисне вирішили відобразити це в касті, щоб потім їх похвалили за спробу. На основні ролі взяли Еллен Пейдж, Ніну Добрев з «Щоденників вампіра», Дієго Луна з «Бунтар-один» і менш відомих Джеймса Нортона і Кірсі Клемонс. На перший погляд акторський склад виглядає цікаво, але по суті грати їм тут було нічого.
Зокрема, Пейдж може більше. Десять років тому вона знялася в «Джуно», а зараз знімається в таких посередніх псевдожахіттях. Добрев зачарувала на початку року в образі милої ботанки у фільмі «Три ікси: Реактивізація», а тут її героїня не викликає теплих почуттів. Нортон втілив типового мажора-бабія (стереотипнішого персонажа не придумаєш) Клемонс зіграла дівчину, яку дуже контролює мати і тільки Луна більш-менш тут сподобався, оскільки його герой виявився найрозумнішим і адекватнішим з усієї п'ятірки.
З оригінального касту в рімейк мігрував тільки Кіфер Сазерленд, причому його персонажа перейменували, хоча могли залишити все тим же Нельсоном Райтом, який 27 років тому і сам брав участь в подібному експерименті зі своїми друзями. Тут же у нього начебто повноцінна роль старшого ординатора, але його поява більше скидається просто на данину оригіналу, тобто на камео. Хоча було б логічно, щоб його персонаж дізнався про експерименти своїх студентів і застеріг їх (або хоч би натякнув, що і сам займався подібним і нічим хорошим це не закінчилося).
У Оплева вийшла двогодинна версія все того ж серіалу про симпатичних медиків «Анатомія пристрасті», тільки з домішком паранормального. Навіщо взагалі було перезнімати «Коматозники», у яких на IMDB не особливо вражаючі 6,6 балів від глядачів і номінація на «Оскар» тільки в технічній категорії (за кращий монтаж звукових ефектів), залишається загадкою. Щороку публікують Чорний список оригінальних сценаріїв – бери і знімай, але ні, Голлівуд наполегливо продовжує займатися рімейками. І навіть враховуючи, що більшість з них низькопробні, багато з них можуть дати фору новим «Коматозникам». Фільм виглядає незавершеним, деякі сцени обриваються і закінчуються безглуздо (як коли «привид» пронизує руку Джеймі і одразу після цього); з вуст «еліти» крутого медичного коледжу часто злітають якісь нісенітниці і «жарти» у стилі школярів, чий словниковий запас піджимає; та й у цілому дослідження, яке нібито стане проривом в їх кар'єрі, є цілковитою дурістю.
Про експеримент хлопців хочеться написати докладніше, добре, що «Коматозники» дали привід поміркувати і розібратися в цій темі. Яке світло в кінці тунелю? Яке життя після смерті? Вони зупиняють собі серце, мозок починає галюцинувати пару хвилин, а після вони знову запускають всі системи організму, які не були мертві, а лише перебували в стазисі. Смерть – це невідворотний стан, звідки вже не повертаються, а тканини і органи повністю вимикаються. Кінець, фінал, жирна крапка. В історії людства повернутися з того світу (якщо він звісно існує) вдалося тільки Ісусу, і то ця «правдива легенда» викликає масу сумнівів. Тому як не крути, а дізнатися, що насправді відбувається після смерті, не померши при цьому повністю і безповоротно, не вийде.
Фільм вийшов ніякий, але сильно вразливим людям все-таки його не рекомендую. Через одну людину від мене в залі сиділа дівчина, і вона буквально підстрибувала кожен раз, коли щось вистрибувало на екрані (бідні її нерви і бідний її хлопець, якому вона впивалася в руку), а на іншому кінці залу в один момент і зовсім хтось закричав від страху (хоча цей хтось міг і пожартувати, але звучало правдоподібно). Більшість глядачів якщо не позіхало, то з гіркотою за свій витрачений даремно час сміялось над дурістю того, що відбувається в «Коматозниках».
Як би не інтригував опис «Коматозників», вони не відкриють вам великої таємниці про життя після смерті, а тільки спробують полякати скелетами з шаф стурбованих студентів.
