Останнім часом у дитячих мультфільмах можна знайти досить дорослі жарти, націлені на те, щоб батьки не нудьгували, привівши своє чадо в кіно. Але веселий дует Сет Роген і Еван Голдберг вирішив піти далі і зняти мультфільм для дорослих, який цілком складається з розпусти, зробивши при цьому його про те, без чого ми всі не можемо жити... про їжу.
Маючи в своєму розпорядженні достатньо хворої фантазії, Роген і Голдберг, яким цього разу придумувати сюжет допоміг Джона Хілл, вирішили доручити екранізацію «Повного розковбасу» набагато більш нешкідливим мультиплікаторам Грегу Тірнану, назнімавшому купу мультфільмів про паровозика Томаса, і режисерові «Шрека 2» і «Мадагаскару 3» Конраду Вернону. Але нехай фільмографії цих режисерів вас не введуть в оману, оскільки балом в «Повному розковбасі» цілком правлять Роген і Голдберг.
Головним героєм мультфільму є сосиска Френк, який внаслідок нещасного випадку опиняється окремо від своєї упаковки і разом з дівчиною-булочкою Брендою, а також єврейським бубликом Семмі Бейглом мол. і мусульманським лавашем Абдель Карімом Лавашем відправляється в подорож по супермаркету, щоб повернутися на свою полицю, бути купленим і потрапити до раю, тобто в будинок людини. Але, наслухавшись панічних промов поверненої з такого будинку гірчиці, Френк починає сумніватися в тому, що в «Запоріжжі» продукти очікує щастя, і вирішує дізнатися всю правду, хай якою б страшною вона не була.
У той же час старі друзі Френка і Бренди потрапляють на кухню однієї жінки, де правда б'є їх буквально ножем у спину. Маленькій сосисці Баррі вдається вижити в цій м'ясорубці, і він відважно подорожує в напрямку супермаркету, щоб визволити своїх друзів і дати бій жорстоким людям, цим нелюдам, які їдять навіть морквяних малюків.
В озвучуванні мультфільму разом з Рогеном, який позичив свій голос Френку, взяли участь його друзі Крістен Віг, що вдихнула життя у Бренду, Майкл Сєра, якого забавно представляти в образі малюка Баррі, Джеймс Франко, чиїм голосом говорить наркоман, угледівший після чергової дози справжнє обличчя своїх продуктів, Пол Радд, який озвучив нещасного менеджера супермаркету, Едвард Нортон, який став єврейським пончиком, і Сальма Хайєк, що постала тут в образі лесбійської тортильї Терези дель Тако, зачарованої повними формами Бренди.
У «Повного розковбасу» є свої плюси, як посил вселенської дружби, втілений у незрівнянній второплановій сюжетній лінії дружби (і любові) єврейського пончика і мусульманського лаваша, так і мінуси, як та оргія продуктів у фіналі, яку дуже хотілося б розбачити, але не виходить. Часом мультфільм заспокоюється і дійсно веде себе по-дорослому, але в основному нагадує гучну дитину, яка десь почула багато матів і непристойностей і тепер намагається застосувати їх усі відразу. Тут є смішні моменти, але в основному мультфільм шокує абсолютним стиранням кордонів між адекватністю і неадекватністю, і навіть якось сумно, що в розумінні кінематографістів «доросле» значить вульгарне і дебільне. Це, мабуть, найчокнутіше творіння Рогена і Голдберга, які, між іншим, придумали такі гострі комедії, як «Це кінець» і «Інтерв'ю».
Занадто вразливим або високо інтелектуальним людям, яки цитують в повсякденному житті Шекспіра, дивитися не рекомендується. Як, втім, і тим, хто знаходиться в абсолютно тверезому стані. Інакше переварити «Повний розковбас» буде дуже складно.
Добре, що наша їжа, яка живе в супермаркеті, не розмовляє. І не займається сексом, принаймні, коли вже пройшла переробку і опинилася в упаковці. Тому приємного вам апетиту!
p.s. Ні в якому разі не ведіть на цей мультфільм дітей, а то потім походи до психолога влетять вам в копієчку.
