Рімейк культового аніме
Прагнення людства жити довше і використовувати можливості свого мозку, повною мірою привело корпорацію «Ханка Роботікс» до створення першого абсолютного злиття людини і робота – кіборга з неймовірними рефлексами і фізичною силою, який володіє справжніми думками і почуттями. Вони назвали її Майором і відправили боротися зі злочинністю, але приховали, якою ціною вона отримала досконале механічне тіло...
Культове аніме «Привид у броні», зняте в 1995 році японським режисером Мамору Осії і заснований на коміксах Масамуне Сіро давно не давало спокою голлівудським кінематографістам, і, нарешті, вони зняли його рімейк у вигляді художнього фільму. Довірили настільки незвичайний матеріал з якоїсь дивної причини режисерові Руперту Сандерсу, який зняв посереднє за сюжетом, але отримавше 2 номінації на «Оскар» за костюми і спецефекти фентезі «Білосніжка і Мисливець». Тому візуально до його «Привида у броні» причепитися дуже складно, адже режисер іноді з величезною точністю відтворює тут сцени з однойменного аніме, але за цими красивими зображеннями виявилася порожнеча, яка не чіпляє за живе.
«Привид у броні» починається багатообіцяюче з народження Майора, її пробудження і стрибка з висотки, після якого вона приземляється всередині будівлі прямо в самому центрі нападу роботів на людей і влаштовує там справжній екшен в своєму невидимому костюмі. Цього достатньо, щоб підкупити глядача, але далі фільм починає стрімко втрачати свій лоск, перетворюючись на бліду копію оригіналу, якій ніяк не стати настільки ж значущою і вже тим більше культовою, як аніме Осії. Голлівуд нещадно переінакшує цю колоритну історію, яка розвивається в недалекому майбутньому в Токіо, під себе і робить її більш західною, позбавляючи при цьому душі і емоцій як таких. Хто є головним лиходієм ясно з перших секунд фільму, тому сюжет позбавлений якої-небудь інтриги і загадки. Але герої «Привида у броні» настільки захоплені технологічними вдосконаленнями, що просто не замислюються про ціну, яку за них доводиться платити. Всі мовчать про ті невдалі експерименти, проведені хто знає скільки років у лабораторіях «Ханки», які покалічили купу життів. Суспільство покірно прийняло у подарунок їх винаходи, і ніхто не помітив, що з вулиць при цьому безслідно зникають люди. Ось що значить перенаселене місто.
Спершу здавалося, що вибір на головну роль Скарлетт Йоханссон є не стільки расизмом, скільки спробою залучити ширшу аудиторію до фільму, але тоді сценаристам варто адаптувати головну героїню під актрису і створити переконливу передісторію про те, що вона була біглою в Японію американкою, яка потрапила в руки «Ханки» і перетворена на кіборга. Але спочатку її героїня була японкою, тому її переродження в тілі Йоханссон дійсно виглядає расизмом. Як і у випадку з Кудзе, якого досить цікаво зіграв Майкл Пітт. Виходить, що «Ханка» не просто краде життя у людини і засовує її мозок в тіло робота, а створила цілий конвеєр по перетворенню японців у кіборгів європейської зовнішності. До такого навіть Гітлер зі своєю теорією про сверхлюдей не додумався б.
Тим не менш, якщо відкинути геть расове питання, Йоханссон виглядає цілком привабливо в образі Майора. Вона повністю поринула в цю роль, а конфлікт її героїні з собою і її квест з метою дізнатися про своє минуле захоплює досить сильно, щоб фільм пролетів непомітно. Безстрашність і готовність віддати своє життя заради порятунку незнайомців роблять їй честь, але в той же час вона настільки холодна і беземоційна, ніби повністю є роботом і в ній не залишилося нічого людського. Навіть повністю синтетичний Санні з фільму «Я, робот» показав в рази більше емоцій, ніж Майор.
Компанію Йоханссон у фільмі склали переважно європейці Йохан Філіп Асбек, що втілив напарника Майора Бату, і Жюльєт Бінош, яка зіграла одного з творців Майора, яка відноситься до неї з материнською турботою. На роль глави відділу запросили все-таки видатного японського актора Такеші Кітано, і спасибі, що дали йому пару крутих сцен. А зірці супергеройського екшену «Росомаха: Безсмертний» Рілі Фукусімі могли б дати роль і побільше, ніж втілення гейші-робота в масці. Адже вона могла б і з роллю Майора впоратися.
На тлі недавно вийшовшого на екрани рімейка «Красуня і чудовисько», що вйшов дуже вдалим, «Привид у броні» виглядає досить слабо і мляво, відчайдушно і по-голлівудськи копіюючи оригінал, не розуміючи, що його цінність полягала саме в японському дусі, якого тут немає. Сама історія про поглинання людей технологіями досить занятна і є зараз актуальною як ніколи, але відгуку в душі так і не знайшла. І це я ще не як фанатка оригінального аніме кажу, тому прихильникам старого «Привида у броні» раджу не чекати від фільму Сандерса багато чого.
Йоханссон у ролі крутого кіборга, що втратив свою пам'ять, може і приверне натовп глядачів у кіно, але повсюдне копіювання оригіналу з расистским вкрапленням точно не зроблять цей рімейк вдалим.
