Рецензії на (2015)

Рецензія на фільм «Зоряні війни: Пробудження сили»
Туманным будущее киносаги «Звёздные войны» видится мне
26 грудня 2015,  23:45 | Рецензії | Автор: SergioBond

Самый ожидаемый фильм года. Кино, на рекламную кампанию которого была затрачена сумма, почти составляющая бюджет самой картины! Мировой лидер по предварительным продажам билетов не только в США, но и во всём мире. Рекорды по мировым сборам в первый день проката, первый уик-энд проката и рекорд набора 500 млн. вечнозелёных… Самый, самый, самый… Я не знаю ни одного человека, который бы не слышал о том, что сага «Звёздный войны» возрождается, словно феникс из пепла. Некоторым было всё равно, некоторые относились к этой новости скептически, а некоторые очень ждали середины декабря, чтобы наконец-то увидеть продолжение. И вот настал тот самый день, тот самый долгожданный месяц в году. Что же увидел зритель на большом экране? Стоит ли отблагодарить создателей за кинофильм «Звёздные войны: Пробуждение Силы»?

Есть целый перечень фильмов, которые стали культовыми. Но существуют и такие, которые выбились далеко за пределы культовых и уже стали культурным феноменом. С уверенностью можно сказать, что подобным феноменом являются «Звёздные войны». А потому данная картина окружена вниманием всемирно известных и известных лишь в определённых кругах критиков, а также вообще никому не известных людей. Вот и я решил написать заметку, дабы поделиться своим мнением с остальными. Правда моё мнение сегодня не будет хвалебной одой, как в заметке Лены Стрельбицкой. Я буду честен, прежде всего, перед самим собой, поскольку тоже очень люблю эту космическую оперу и мне больно смотреть, куда всё катится.

Кастинг

Один из самых провальных в мире за всю историю кинематографа. "Самый-самый" говорите? С удовольствием приплюсую сюда и провальный кастинг, ибо нефиг. Никто из новых персонажей не обладает хоть какой-нибудь харизмой. Вот серьёзно, на месте… *напрягся, чтобы вспомнить их имена* …Рэй (Дэйзи Ридли), Финна (Джон Бойега) или По Дэмерона (Оскар Айзек) мог быть кто угодно из молодых и неизвестных. Главное выдержать основное правило толерастии: если героев ровно три штуки, то среди них должен быть негр, девка и смазливый мужчинка около 30-ти. Персонажами можно крутить, сколь душе угодно – ничего не поменяется. Например, Рэй сделать предательницей Империи или пилотом Сопротивления. Кому как нравится. Главное – не забывать о "трёх китах толерастии": аксиома же. Да и оранжевый костюм на По Дэмероне явная отсылка к Люку Скайуокеру (Марк Хэмилл). Оная отсылка, кроме фейспалма, не вызывает больше никаких эмоций. Всё ведь упирается в харизму или хотя бы банальное мастерство. Однако у всех вышеперечисленных актёров (кроме Марка, понятное дело) нет ни того, ни другого.

Отдельно упомяну о… *и его имя я тоже не сразу смог вспомнить* …Кайло Рене (Адам Драйвер), чтоб его. Самовлюблённая истеричка с комплексом неполноценности – наиболее полная характеристика персонажа. Стоит только посмотреть на фото актёра и всё становится понятно… Главный злодей? Это не шутка? Может, я сплю и вижу кошмар?.. Вот этот сопляк – главный злодей, который перешёл на Тёмную сторону Силы?! Серьёзно?! Да он даже не Dark Lord of the Sith, чтобы иметь хоть какое-то право на роль злодея. Возможно, молоденьким барышням и нравится такой типаж смазливых юношей, которые косят под злодеев, но… Darth Vader (Дэвид Проуз [IV-VI], Джеймс Эрл Джонс [голос, III-VI], Себастьян Шоу [без маски, VI]), прости нас. В т.ч. за дубляж. Это было ужасно, ведь в оригинале… Эх, как всегда… И да, у Кайло ещё световой меч с… гхм, гардой… *сокрушённо опускает голову*

Проблеском света стало появление Хана Соло (Харрисон Форд), Чубакки (Питер Мейхью), Леи (Кэрри Фишер), R2-D2 (Кенни Бейкер), C-3PO (Энтони Дэниелс) и, конечно же, Люка. Этим персонажам было суждено появиться, чтобы зритель пустил ностальгическую слезу. Ибо экранного времени на всех режиссёр Дж. Дж. Абрамс выделил около 10-ти минут. Пустить слезу как раз хватит. Также небольшой плюсик ставлю Энди Сёркису (верховный лидер Сноук) за его появление на экране.

Сюжет и идея

Три слова и один союз: сплошные рояли в кустах. Логика в поступках персонажей отсутствует напрочь наравне с объяснением этих самых поступков. Ответ зрителю был дан ровно один – потому что так написано в сценарии. Точка. Хотя позже, через несколько дней после релиза создатели объяснились окончательно. Оказывается, каждый год, после выпуска «Эпизода IX», планируется выпускать по одному фильму, пока зрителю не надоест! Эвона как! Будь мне 13 лет, для меня эта новость стала бы лучшей в жизни. Я не хочу никого обидеть, в детстве мне очень нравились первые три фильма. Но… мне давно не 13 и я, прежде всего, люблю Кино. Disney же предлагает мне очередную "жвачку для масс" на ближайшие n лет. Да если и сравнивать новый фильм с классическими «Звёздными войнами IV-VI», там-то если дыры в сюжете и присутствовали, их можно было простить благодаря старанию актёров и их харизме. Однако у нас ситуация другая. Если провальный кастинг накладывается на подобные "долгоиграющие планы", зритель доволен не будет. Во всяком случае, если оценивать объективно.

Казалось бы, подобный провал легко лечится бодрым рубиловом, но нет. Полноценный бой на световых мечах ровно один, а беготнёй туда-сюда никого сейчас не удивишь… Да и бой, если рассуждать без спойлеров, задаёт вопрос – почему? Нет, правда – почему? А космических сражений и прочих мелких стычек чуть больше полдесятка наберётся за весь хронометраж. Разве такое количество экшна сможет удержать избалованного нынче зрителя у экрана? Сплошные вопросы и ни одного ответа.

Музыка и атмосфера

Тут без вариантов. Музыка и атмосфера сразу же возвращают в те самые «Звёздные войны», которые так любимы и дороги сердцу. Искренне благодарен, что композитором в очередной раз стал Джон Уильямс. Музыка и атмосфера. Атмосфера и музыка. Спасибо, Джон. От души.

Подводя итог

Фильм «Звёздные войны: Пробуждение Силы», на самом деле, неплох. Однако вызывает диссонанс. Данная картина не гадит на предшественников, как «Терминатор 5» или «Крепкий орешек 5»… За это – спасибо. Но мне непонятно, почему и откуда столько пиара?! Ладно, американские гики. Ведь это их культура, прежде всего. Но зачем было разворачивать такую масштабную кампанию в постсоветском пространстве? Мне определённо неясен этот момент. Да, и у нас тоже есть фанаты и почитатели этой саги, но их много меньше. К тому же, они не такие "двинутые". Зачем тогда? Ведь когда приходишь и смотришь фильм… Ну, ок. Не "хорошо" или "замечательно". А просто – ок. От такого на душе становится пусто.

Рояли в кустах может быть и исчезнут в каком-нибудь IX-, XII-, XXIX-, L-эпизоде и можно будет крикнуть: «Вот это шедевр на все времена!». Но сейчас… После просмотра вроде и рад, что вышло долгожданное продолжение, а с другой стороны как бы и не совсем… И да, если я не сказал, что «Звёздные войны: Пробуждение Силы» самый-самый лучший фильм в мире и он заслуживает 10/10, то… то только лишь потому, что он таковым и не является. Однако повторюсь ещё раз: за то, что старина Абрамс не нагадил на классику уже стоит говорить "спасибо".

Фанатам моё мнение безразлично, ибо все они уже несколько раз посетили кинотеатр. Всем остальным – фильм неплох, но он чересчур разрекламирован. Посмотреть можно, но, к сожалению, всего один раз.

P.S. В дальнейшем киносага принесёт ещё больше вопросов, ибо режиссёром «Эпизода VIII» Дж. Дж. Абрамс уже не будет. Им станет некто Райан Джонсон. *грустно вздыхает* Пойду пересмотрю классику от одного единственного режиссёра, что ли…

Рецензія на фільм «Зоряні війни: Пробудження сили»
Повернення в далеку-далеку Галактику
17 грудня 2015,  01:07 | Рецензії | Автор: Елена Стрельбицкая

Джедаї, Темна сторона, Світла сторона, невідомі планети, інопланетяни всіх розмірів, кольорів і рас, зворушливі дроіди і битви на світлових мечах... Вам теж цього не вистачало? Якщо так (а, швидше за все, так і є, оскільки складно уявити більш очікуваного фільму цього року), то «Зоряні війни», нарешті, повернулися, щоб знову відправити глядачів у свою далеку-далеку Галактику, де Добро продовжує боротися зі Злом, а Сила ніби пробуджується від довгого сну, і кличе до себе...

Покидаючи студію, творець саги «Зоряні війни» Джордж Лукас залишив по собі багатообіцяючу заміну у вигляді Джей Джей Абрамса, який вже вдихнув нове життя в іншу наукову фантастику під назвою «Зоряний шлях». Будучи великим шанувальником джедаїв ще з того самого першого фільму, що вийшов в світ майже сорок років тому, «Зоряні війни: Епізод 4 – Нова надія», Абрамс просто не мав права не розбудити Силу як треба. Щоб не промахнутися, режисер заручився підтримкою сценаристів Лоуренса Кездана, який працював над п'ятим та шостим епізодами, і оскароносного Майкла Арндта. І в результаті народилася історія, гідна стати продовженням першої трилогії, після перегляду якої, навіть будучи не найзатятішим шанувальником саги, не хочеться покидати цю далеку-далеку Галактику.

Тільки де тепер шукати Силу? Чи живі ще джедаї? Ми знаємо, що вони давно стали рідкістю, майже міфом, але все ще знаходяться серед нас, головне, зуміти розглянути в них те, чого вони самі поки не бачать в собі. У своїй незвичайній, але простий і ясній місії, новим героям Рей і Фінну належить відкрити, що багато з легенд зовсім не легенди, і вибір за ними: бігти або залишитися і боротися. Хоча тут ніколи не знаєш, хто є хто насправді. Абрамс подбав про те, що якщо ви і подивилися всі трейлери, до перегляду цілого фільму ви все одно майже нічого не знаєте про нових героїв, і він готовий вас дивувати. Так що приготуйтеся до сюрпризів, якими наповнений сьомий епізод, який є одночасно і продовженням, і початком чогось нового і не менш масштабного.

Не так давно маловідомих акторів Дейзі Рідлі і Джона Бойегу навряд чи хтось впізнавав на вулиці, тепер це точно зміниться. Особливо після того, як ви побачите їх на великому екрані. Протягом усього фільму відчайдушно намагаєшся зрозуміти, хто з них краще підійшов на свою роль, але схоже, що це невдячне заняття. Вони обидва ідеально вписалися в образи Рей і Фінна. Ще одного основного новачка в сазі втілив набагато більш відомий Оскар Айзек, який активно підкорює Голівуд останні кілька років. Його По Демерон, кращий пілот Опору, з першої появи на екрані заявляє, що буде геройствувати, і нічого з цим не поробиш. А той самий помаранчевий костюм, який носив ще Люк, сидить на ньому, як влитий.

Початок нової трилогії, нові герої, а, значить, прийшов час і нового лиходія, що приховує своє обличчя під маскою. Кайло Рен, від чийого голосу, що доноситься з-під маски, аж мурашки по шкірі, готовий завершити розпочате Дартом Вейдером. Вам сподобається, коли ви дізнаєтеся, хто він такий, тут Абрамс зі сценаристами зробив дуже в стилі цієї саги. Адам Драйвер тут шикарний. Є в його персонажа і могутність, і одночасно вразливість. А незвичайний світловий меч в його руках, що породив з виходом першого тизера купу мемів, навряд чи вам тут здасться чимось кумедним. Особливо після фінального поєдинку.

- Чуї, ми вдома.

Одна з кращих цитат фільму, всього кілька слів, але скільки в них вкладено сенсу. Радісне передчуття появи на екрані культових героїв, які є невід'ємною частиною цієї саги (одного разу їх вже спробували відняти, але всі ми знаємо, якою вийшла друга трилогія), незрівнянно з емоціями, які відчуваєш, коли їх, нарешті, бачиш знову борознячими простори далекої-далекої Галактики. Харрісон Форд, Пітер Мейх'ю, який знову заліз у костюм Чубакки, Керрі Фішер і сам Марк Хемілл, чия поява ще більш довгоочікувана, оскільки його Люк Скайвокер тримався в тіні під час промо-кампанії. Кожного з цих персонажів зал зустрічав радісними оплесками, ніби старих добрих друзів, яких не бачили років тридцять. Дізнатися, куди завела їх доля, що з ними стало, побачити, як через три десятки років їх не залишила жага пригод, справедливості і прагнення зробити щось хороше (і не треба тут скептичних поглядів, Хан Соло, ми всі знаємо, що ти герой і не зможеш пройти повз).

На Темній стороні разом з Кайло Реном в сьомому епізоді виступили британці Донал Глісон і Гвендолін Крісті. Бачити першого в образі лиходія – особливе задоволення, а шикарним обладункам другої, напевно, заздрить більшість штурмовиків. І спробуйте зрозуміти, якщо ще не знаєте, кого тут зіграв Енді Серкіс. Цей майстер перевтілень в кого завгодно, незалежно від його форми, з кожною новою роллю підкорює чергову висоту.

Окремо хочеться сказати про дроідів, які кожен раз, будучи навіть зовсім несхожими на людей, викликають хвилю радості і позитивних емоцій. Нехай старички R2-D2 і C3PO – сцена появи останнього придумана просто блискуче і відображає всю незручну сутність персонажа, за яку ми його і любимо – поступилися новачку BB-8, той катається на своїй кулі без утоми, відважно і наполегливо виконуючи свою місію.

Протягом усього перегляду «Зоряних воєн: Пробудження сили» відчувається, з яким трепетом Абрамс відноситься до оригіналу, і в чому його епізод є даниною цій класиці, що помічаєш як у загальних сюжетних лініях персонажів, так і в деталях. Він узяв звідти найкраще і додав пристойну частку нового, але не менш приголомшливого і не відпускаючого до останньої секунди. Космічні польоти, повітряні і наземні бої, сяйво і знайомий звук світлових мечів, герої, які геройствують безпідставно і мимоволі, кажучи часом настільки влучні фрази, що їх дуже скоро розтягнуть на цитати... І тут з величезним полегшенням усвідомлюєш, що сьомий епізод повністю виправдав високі очікування. Перед нами один з кращих фільмів року. Спасибі, Абрамс. Берися за наступний.

Сила вже прокинулася. Просто впусти її.