Ходіння по піску та скелетах
Китай став дуже популярним у кіно. Пояснити це явище важко, хіба пов’язати його з цьогорічною олімпіадою. Тоді все стає на свої місця: попри загальне захоплення спортивними змаганнями, можна ще й зануритися у культуру цієї країни, сидячи вдома і переглядаючи черговий фільм. Цього разу китайську тематику підтримує нова стрічка про безсмертну мумію та сім’ю необережних дослідників, які вже втретє створюють катастрофічну ситуацію і наближують кінець світу.
Ніколи не знаєш, чого очікувати від розкопаної гробниці. Іноді на тебе чекають зовсім незвичайні речі, як, наприклад, головних героїв стрічки «Мумія 3». Тож краще оминати всілякі напівмертві місця. Якщо ж вам кортить подивитися, що ж ховається за гнилими бинтами у стародавній гробниці, то моя вам порада -- беріть із собою кішку. Тоді навіть іти на бій із усіма напівживими чи мертвими істотами буде зовсім не страшно, а весело.
«Мумія 3: могила імператора драконів» -- подарунок шанувальникам китайської культури, спецефектів, розритих могил і драконів.
Коли творець перших двох «Мумій» Стівен Соммерс відмовився від участі у проекті, режисером нового сіквелу став Роб Коен, у творчому доробку якого є «Форсаж» і «Три ікси».
За сюжетом, сім’я О`Коннеллів ненароком пробуджує із тисячолітньої сплячки древнього імператора Китаю із його тисячною армією, якого ще в далекі часи схоронила безсмертна й нестаріюча відьма. Отож герої воюють із лихим імператором драконів і вивчають особливості древньої китайської культури. Звісно, усі їхні пригоди закінчуються хепі ендом.
У стрічці немає навіть й натяку на серйозність. Єдиний персонаж, який не намагається жартувати, -- герой Джета Лі.
Стиль нової стрічки суттєво відрізняється від двох попередніх. Якщо перша «Мумія» була веселою та захоплюючою, друга -- динамічною, то «Могила імператора драконів», передовсім, -- спецефекти, яскраве розгортання подій та видовищ. Сюжет не обіцяє чогось нового, проте переглядаючи фільм, не нудишся саме завдяки масовим спецефектам і фінальним сценам.
Чергова «Мумія» -- розважальне кіно, яке не спонукає до глибоких роздумів, не змушує вслухатися у слова головних героїв, проте спостерігати за перипетіями досить приємно.
