Новини про фільмПірати Карибського моря 2: Скриня Мерця (2006)

У біографічній драмі «Мінамата» номінант на премію «Оскар» Джонні Депп втілює військового фотографа Вільяма Юджина Сміта, який відправляється в Японію, де він документує руйнівні наслідки отруєння ртуттю в прибережних районах.

Зірка франшизи «Пірати Карибського моря» Наомі Гарріс збирається знову примірити образ лиходійки в супергеройському екшені «Веном 2».

У мережі з'явився перший кадр біографічної драми «Мінамата», в якій номінант на премію «Оскар» Джонні Депп втілює відомого американського фотожурналіста Вільяма Юджина Сміта.

Сборы «Пиратов Карибского моря: Месть Салазара» оказались на предпоследнем месте в истории франшизы.

Этой весной фильмов-миллиардеров стало ровно 30, давайте вспомним их все.

Сцена після титрів «Піратів Карибського моря: Помста Салазара» натякає на повернення давнього персонажа. Обережно, спойлери.

Вторая часть приключений капитана Джека Воробья «Пираты Карибского моря: Сундук мертвеца» оказалась не столь богатой на запоминающиеся выражения, как первая, но и в ней набралось почти полсотни любопытных цитат.

Учора отримав непогану полуторагігабайтную екранку фільму «Пірати Карибського моря: Скриня мерця», яку Унісол люб'язно підвісив на наш локальний сервер. А треба сказати, після придбання відмінної звукової картки Audigy 2 від виробника Creative, я різко полюбив дивитися фільми, грати в ігри й слухати музику. Це відбувається тому, що тепер будь-яка іграшка, починаючи із Сапера, звучить у мене як Doom 3, а музика на радість дебіла-сусіда знизу працює в режимі «дискотека місцевого значення».

І навіть найзаваляща фільма при перегляді здобуває тепер могутнє звучання Dolby Digital і звук як у сусідів у сусідній квартирі - тобто саму малість голосніше, ніж у Байді. Ну й от - екранка «Піратів...» теж заграла зовсім звірячими фарбами - часом втискало в крісло й довго потім звідти не вичавлювало. Гарна, дуже гарна картка, рекомендую, укупі із правильними колонками творить чудеса.

Мова, однак, зовсім не про картку від компанії Creative, і взагалі не про комп'ютерне залізо. Вона, навпаки, про фільм «Пірати Карибського моря: скриня мерця» або просто «Пірати Карибського моря 2», яку назву вона, фільма, одержала в американському прокаті. Однак, перш ніж в одному абзаці розповісти про основні достоїнства недоліки фільму й завершити традиційним уже «у підсумку...» і кваліфікованою оцінкою всього того, що відбувається на екрані, хотілося б нагнати побільше пурги, а разом з нею - і обсягу, і відволіктися на деякі зовсім не стосовні теми розмови спогади, так само як і поділитися певними, настільки ж лівими, спостереженнями. Тим, хто не цікавиться ні тим, ні іншим - милості прошу в передостанній абзац, усе, що там написано - коротко й по темі. Інших же відважних (ой, як вас багато, ги :) - ласкаво просимо у волосаті нетрі моїх вигадництв.

Коли я був зовсім маленьким хлопчиком - а було це порівняно недавно, в історичній, зрозуміло, перспективі - я дуже любив усякі морські пригоди. Річки там, озера, ставки. І так далі. Заохочувати це захоплення було легко, тому що наш на той час приватний будинок сусідив з будинком мого дядька - дядька Валери, як його називав я, і Митрича, як його називали інші (через багато років я з подивом усвідомив, що це було таке скорочення від Дмитровича). Митрич із велиою повагою ставився до двох речей - пісень Висоцького й водних подорожей. Він навіть побудував у своїй домашній майстерні невеликий вітрильний човен, пофарбував його в червоний колір, і ми разом із ще декількома родичами відважно борознили розташовані за сорок кілометрів ставки й водоймища. І моря теж. І так далі. Гарний час був.

Пісні Висоцького я теж з тих пір люблю. Митрич, хоча й був - та і є, власно - людиною в спілкуванні важкою, умів заражати своєю захопленістю.

Не можна сказати, щоб мої таланти мореплавця одержали з тих пір помітний розвиток, але, скажемо, шверт від швартова я дотепер відрізняю з легкістю, а це дуже складно, якщо хто не знає.

Загалом, це я все до того, що фільми про море й піратів я дуже люблю, а тому моя думка про фільм може - і буде! - сугубо суб'єктивною і часом слабко мотивованою. Я всіх попередив...

Перших «Піратів...» дивився кілька разів, і вони мені сподобалися. Відмінно зроблено! Ну й коли вийшов у прокат сиквел, всі його відважно кинулися дивитися. І я теж кинувся. І подивився, до речі, що не кожному дане. По новинах на відмінному, пізнавальному каналі MTV сказали, що він іде півтори години. А в моїй версії чогось написане - 2:16, на сорок шість хвилин більше. Може, кваліфіковані новинники цього шановного каналу помилилися. А може, і справді я став щасливим власником розширеної версії цього фільму. Отут адже як - на екрани йде одне, у колекційні видання попадає інше. Звичайна практика, нема чого отут дивуватися. Хоча я однаково дивуюся.

Дивився отут нещодавно фільм “DOOM” на каналі «Алекс», переглядав, точніше. З подивом виявив у фільмі як мінімум дві сцени, яких не було на моїй екранній копії - з голою однорукою тіткою й з відрізаними ногами Стусани. Прикольно. Напевно, і з «Піратами» така ж фігня трапилася.

Результатами перегляду залишився дуже задоволений. Торжество сучасних комп'ютерних технологій у черговий раз знайшло блискуче підтвердження, все гуркоче, блищить, ізвивається й лізе своїми волохатими щупальцями прямо в морду. Я таке люблю, не коли щупальця, звичайно, а коли створюється повний ефект присутності. І ще коли явно нездорова фантазія режисера не знає меж і перешкод - це теж дуже добре. Особливо, якщо режисер таки талановитий. А він таки так.

Плюс до ефектів, намальованих на комп'ютері, дуже непогано додається особиста харизма акторів - камрадів Джона Деппа, Орландо Блюма й Кіри Найтлі. Ну й капітана Деві Джонса звичайно - от це харизма! І плюс жарти, яких було багато, деякі навіть смішні, а пара штук навіть вдало перевели, що саме по собі подія. Всі, всі відмінно впоралися, задоволений, дорікань не маю.

Ну й плюс, звичайно, обов'язкові трюки у виконанні спеціально навчених каскадерів, що прикидаються головними героями - теж п'ять балів, особливо мені сподобалася фехтувальна сесія на млинному колесі. Особливо розумні можуть припустити, що це була тонка алюзія не то на колесо Фортуни, не то на колесо реінкарнацій. Не особливо розумні можуть взвопити, що це нахабний римейк «Денного Дозору», тому що там теж колесо качалося, тільки побільше. І тих і інших ми ласкаво погладимо по голівці, замотаємо в простирадла й направимо на лікування до спецучередження відповідного режиму. А самі продовжимо насолоджуватися фільмом.

Єдине, що трохи не сподобалося - це висяча в повітрі кінцівка фільму. Проти третьої частини я зовсім нічого не маю, але там вона вже занадто наполегливо випирає, делікатніше треба б, витонченіше.

І якщо вже почати чіплятися, то капітан Джонс дуже якось наполегливо нагадує капітана Барбоссу з першої серії. Та й сюжет той же, загалом, самий залишився. І актори... І задуму там, по суті, ніякого нового немає.... Ні, не буду чіплятися. Не хочу псувати картину.

Разом - дуже, дуже гарний фільм. Мабуть, краще першої серії. Поставимо ми йому п'ятірку. Ура! Випадок досить рідкий.

PS: В Америці фільма одержала рейтинг PG13, що означає «не рекомендовано до перегляду дітям до 13 років». Зроблено це через постійну присутність юрб моторошних монстрів, вигляд яких може зробити негативний вплив на тендітну дитячу психіку. А в нас цензури немає, вікові обмеження на перегляд не діють, у результаті чого багато хто, у тому числі відомі артисти та інші публічні фігури, притягли на перегляд своїх малолітніх дітей. Тому що не фіг! Дітям потрібно знати про монстрів все, і чим раніше, тим краще. Яке прагнення яскраво сигналізує про інтелектуальний рівень наших публічних діячів, ага.