Новини про фільм (2003)

13 червня 2022,  16:00 | Статті | Автор: Елена Стрельбицкая

Два роки тому, у розпал пандемії коронавірусу та закритих кордонів, ми опублікували добірку з 11 захоплюючих фільмів про подорожі, які ви вже напевно подивилися і тепер шукаєте нові цікаві кінострічки, що відправлять вас хоч на пару годин до далеких країн, розширять ваші горизонти, викличуть посмішку чи зворушать своїми історіями. Тому ловіть ще 11 фільмів про подорожі, які підкорять ваші серця. Приємного перегляду!

Читати далі...
17 січня 2019,  23:21 | Кастінг | Автор: Елена Стрельбицкая

Софія Коппола запросила у свій новий кінопроект «On the Rocks» зірку своєї знаменитої картини «Труднощі перекладу» Білла Мюррея.

Читати далі...
23 жовтня 2005,  08:00 | Рецензії | Автор: Redder

Як і обіцяв, подивився фільму на ім'я «Труднощі перекладу» (Lost in Translation) режисера Софії Копполи. Якщо раптом кому невідомо, це дочка Френсіса Форда Копполи, легендарного режисера, і «Труднощі Перекладу» - саме її дебютний фільм. Товариш Коппола, мабуть, сам фільми більше не знімає, тому активно просуває тепер у маси родичів - дочку Софію й племінника Ніколаса Копполу, більше відомого під псевдонімом Николас Кейдж.

Фільм заявлений як Комедія / Драма, так і будемо його розглядати. Отже, що ж відбувається в цій комедії-драмі? Фільма, власно, починається із двохвилинної демонстрації жіночої дупи, обтягнутої поганими рожевими трусами. Такий початок мене здивував й порадував - з'явилася надія, що фільма буде цікавою й десь навіть новаторською. Ну-ка, який ще фільм за останнім часом починався з жіночої дупи. То-то. Дупа з титрами на ній, втім, незабаром пропала, і почався сам фільм. Фільм дуже непростий, практично - як і х/ф «Перекладачка». Якийсь час назад у Токіо приїхала сімейна пара - фотограф із дружиною. Поки чоловік мотається по сейшенам, клацаючи фотки, дружина бродить по квартирі в тих самих трусах, думаючи про всяке, або валандається по місту, заглядаючи скрізь. Під час одного з таких заглядань вона знайомиться з відомим американським актором, що прибув у Токіо для зйомок у рекламному ролику. Американського актора грає громадянин Білл Мюррей, знайомий багатьом по фільму «День Бабака». Сцени з його участю дуже пожвавлюють картину, оскільки американець у виконанні виходить украй мальовничим - така собі снобістська суперзірка, яку всі задовбали і яка всіх за це не любить. У його спілкуванні із дружиною фотографа проходить вся друга половина фільму. Нітрохи не перебільшую - такої кількості нескінченних і безглуздих базарів не бачив давно, з моменту перегляду трилогії «Володар Перснів».

Фільм має серйозний недолік - у ньому практично нічого не відбувається. Тим часом загальновідомо, що опис гарного фільму повинен укладатися в одне речення. Наприклад - злісний робот з майбутнього полює за нещасною дівчиною, щоб убити її. Або - злісний прибулець полює за американським спецназом, щоб убити їх. Або мексиканський гітарист полює за місцевим мафіозо щоб - як це в них прийняте - убити його. «Труднощі перекладу» в одну фразу укласти неможливо. І у дві - теж неможливо. І в три. Якщо пробувати укладати його у фрази, вийде просто тупий переказ всієї кінострічки. Це дуже й дуже засмучує .

Враження комедії фільм не робить. Так, у ньому є прикольні моменти - загалом за участю громадянина Мюррея - але вони швидко закінчуються, ніякого подальшого розвитку по ходу фільму не одержують, і незрозуміло для чого вони там взагалі з'явилися. Показати, що в Японії все не так, як в Америці? Або навпаки, показати, що там все так, як в Америці? Або просто показати характерний японський колорит? Так у фільмі «Васабі» з Жаном Рено все це вже було набагато веселіше.

Із драмою теж щось не складається. У чому драма-то? У чому конфлікт відносин? Де непримиренне протистояння й моральна безвихідність? Ну, зустрілися. Ну, поспілкувалися. Ну погано обом. Таким манером можна в нас щодня детально знімати й видавати отриману плівку за драму. Украй дивно стає, що українські режисери ще не мультимільйонери.

Режисерська робота - нуль. Операторська робота - два нулі, тобто взагалі нічого цікавого й оригінального. Зірка Мюррей чесно намагається, але весь фільм на собі однаково не витягає. Дружина фотографа - просто взагалі ніяка, на її місце можна було сміло поставити манекен, нічого б принципово не змінилося. Більше робіт у фільмі не помічено.

Ні й звичайно вражень додав перекладач, що час від часу відлучався попити кави, і тому великі шматки тексту залишилися взагалі непереведеними. Професіонали наступають, так.

У цілому - дуже слабкий фільм, навіть для дебюту. Не сподобалося.

І при чому отут труднощі перекладу, так і залишилося незрозумілим. Всерйоз думаю написати лист громадянці Копполе.